Сильне зростання цін в Ер-Ріяді вважають невигідним, оскільки воно дестабілізує ринки й економіки: там віддають перевагу стабільності. Але поки що зроблені прогнози лише вселяють занепокоєння, пише The Wall Street Journal.
Читайте также: «Метод у російському стилі». Затриманому в Угорщині працівнику Ощадбанку примусово вкололи «сироватку правди» — The Guardian
Якщо перебої в постачанні збережуться до кінця квітня, ціни в базовому сценарії можуть перевищити $180 за барель, поділилися своїми розрахунками кілька чиновників з нафтової галузі.
Саудівська Аравія сама втратила можливість вивозити нафту з Перської затоки, але змогла відновити більш ніж половину експорту, переорієнтувавши поставки з розташованих у ній портів на узбережжя Червоного моря. Туди через усю країну, зі сходу на захід, веде трубопровід, прокладений спеціально на випадок ворожих дій з боку Ірану. Вивезення із західного порту Янбу становило за п’ять днів до 18 березня приблизно 4,19 млн барелів на добу, підрахував Bloomberg; до початку війни Саудівська Аравія експортувала загалом приблизно 7 млн барелів на добу, з них із Янбу — лише 1,4 млн.
Саудівці швидко змогли перенаправити в Червоне море цілу армаду танкерів. Щонайменше 32 супертанкери, які можуть перевозити понад 2 млн барелів, а також менші судна очікують на навантаження біля Янбу, а інші прямують до порту, пише Bloomberg.
Саудівська Аравія — єдина країна Перської затоки, що має альтернативний експортний маршрут, і високі ціни на нафту можуть здатися вигідними для неї. Але в Ер-Ріяді не хочуть виглядати так, ніби країна наживається на війні, яку, до того ж, не вона почала, зазначає WSJ.
Високі ціни на нафту можуть у довгостроковій перспективі підірвати попит на неї, змусивши споживачів змінювати свої звички, — наприклад, розвивати поновлювану енергетику, знижувати споживання пального за рахунок переходу на електромобілі. А в короткостроковій перспективі нафтовий шок здатний спровокувати рецесію у світовій економіці, яка також негативно вплине на попит.
Раніше повідомлялося, що Ізраїль і США заявили про атаки по Ірану — операції під назвою Рик лева(Ізраїль) і Епічна лють(США) 28 лютого. У відповідь на атаку Іран запустив балістичні ракети по Ізраїлю. Також іранські ракети і дрони атакували військові бази США в Катарі, ОАЕ, Бахрейні, Кувейті, Саудівській Аравії та Йорданії.
Читайте также: Крос-курси для бізнесу: як швидко та вигідно обміняти євро на долари
2 березня в корпорації QatarEnergy офіційно підтвердили припинення виробництва СПГ і супутніх продуктів на своїх комплексах у містах Рас-Лаффан і Месаїд.
Також повідомлялося, що 2025 року QatarEnergy відвантажила 80,97 млн тонн СПГ, її виробнича потужність становить до 142 млн тонн на рік. За оцінками трейдерів, компанія поставляє 90−95% газу за довгостроковими контрактами і 5−10% за спотовими. Найбільшими інвесторами в QatarEnergy є світові енергетичні гіганти Exxon Mobil, Shell, TotalEnergies, Eni, Conoco.
Катар оголосив персонами нон грата військового й аташе з безпеки посольства Ірану, а також їхній персонал після удару по промисловому місту Рас-Лаффан.
Згідно з даними аналітичної платформи Kpler, 2025 року Європа отримувала від Катару 7% усіх поставок скрапленого природного газу(СПГ).
9 березня 2026 року ціни на нафту досягли найвищого рівня з 2022 року.
10 березня 2026 року заява Трампа щодо Близького Сходу змінила ціну на нафту.
Того самого дня, 10 березня 2026 року, Міжнародне енергетичне агентство запропонувало вивільнити стратегічні запаси нафти, щоб стабілізувати світові ціни, які різко зросли після військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.
19 березня повідомлялося, що Іран двічі менш ніж за 12 годин атакував ракетами промислову зону Ras Laffan у Катарі – один із найбільших у світі центрів скраплення природного газу, що призвело до масштабних ушкоджень і пожеж на об’єкті.
Читайте также: У що інвестувати у 2026 році – Михайло Кухар назвав два активи
