Про це під час інтерв’ю Радіо NV розповів народний депутат України Ярослав Железняк.
Читайте также: Є зауваження. Бізнес-спільнота визначилася щодо податкових законопроєктів, внесених Кабміном
«При всій спокусі у мене, як у опозиції, сказати, що це законопроєкти, які передбачають підвищення податків для ФОПів, але жоден з цих не є таким. Більш того, буде, напевно, справедливо сказати, що деякі з цих законів навпаки передбачають зменшення оподаткування в тому числі й для ФОПів. По конкретно пропозиціям, які вніс уряд на виконання вимог МВФ. Пункт номер один — це продовження військового збору, який так би закінчувався у нас після закінчення війни», — зазначив Железняк.
Депутат також наголосив: «Військовий збір підвищений, він становить 5%, до цього був 1,5%. Уряд хоче продовжити ці 5% ще на три роки після завершення війни. Я не підтримую цю позицію. Від військового збору „військове“ — це тільки назва, це йде в загальний бюджет. І, відповідно, у мене є великі сумніви, що це те, що нам треба після завершення повномасштабного вторгнення, тому що у нас і так достатньо велике навантаження на зарплати. І по факту це є такий податок на білий бізнес. Я б його так назвав, тому що тільки ті, хто в чисту платить всю зарплату, відповідно, платять оці 37% податкового навантаження на зарплати».
Депутат також зазначив: «З 2013 року, як існує військовий збір, воно йде в загальний фонд. Це точно такий податок, як і всі інші. Ви знайдете серед моїх колег-політиків, багато хто скаже, що треба зробити спеціальний фонд, в який будуть йти ці збори, і тільки він буде витрачатися на військові потреби. Як на мене, це не має жодного практичного значення. Завжди кількість грошей, які Україна збирає через військовий збір, менша, ніж наші видатки на безпеку і оборону. Тому математично воно не має жодного значення. Просто ще раз підкреслюю, що військовий збір був названий військовим чисто заради маркетингу. Пробачте, але колись це придумав Арсеній Яценюк, коли його впроваджував, а потім цим самим скористався Володимир Зеленський. Але практичного значення конкретно, що це йде на армію, чи конкретні видатки — немає. І ніколи не буде, тому що, ще раз підкреслюю, це перекладання грошей в одній кишені».
Читайте также: Фінансовий моніторинг: як відбувається блокування рахунків
У вересні 2025 року Державна податкова служба повідомляла, що за вісім місяців українці сплатили 103,3 мільярда гривень військового збору на потреби армії. Це у чотири рази більше, ніж за той самий період минулого року.
6 квітня 2026 року Комітет Верховної Ради з питань податкової політики схвалив законопроєкт, який передбачає продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Документ рекомендували ухвалити одразу за основу та в цілому.
Читайте также: Курс валют НБУ. Незначні коливання
