Згідно з оприлюдненим BloombergNEF звітом«Перспективи розвитку нової енергетики 2026»(New Energy Outlook 2026), світові енергоринки пройдуть глибоку трансформацію до 2050 року завдяки масовому переходу до чистих технологій. Це дозволить зменшити залежність країн від імпорту викопного палива та зміцнити енергетичну безпеку.
Читайте также: Андрей Ермак Жена Дети: подробности личной жизни и карьеры
За останнє десятиліття світ пережив три енергетичні шоки: пандемію COVID-19, війну в Україні та війну в Ірані. Події довели високу вразливість діючої моделі енергозабезпечення. Звіт BloombergNEF наголошує, що країни, які зараз залежать від викопних ресурсів, здатні суттєво зменшити економічні ризики завдяки впровадженню низьковуглецевих технологій.
Найбільшу вигоду отримають азіатські економіки з високими імпортними зобов’язаннями. Зокрема, В’єтнам, Японія, Індонезія та Індія у 2025 році спрямовували на закупівлю енергоносіїв від 3% до 6% свого ВВП. ЄС та Китай зараз витрачають на імпорт енергії 2,3% та 2,7% ВВП відповідно, проте за моделлю BloombergNEF, ці зобов’язання стрімко скорочуватимуться протягом десятиліття. Нетто-експортери, такі як США та Саудівська Аравія, також поступово знижуватимуть залежність від імпорту.
«Ми живемо в черговий кризовий період, але сьогодні країни мають реальні можливості для реагування. У нас є життєздатні технології, які можна впроваджувати швидко і з меншими витратами, ніж технології на викопному паливі. Завдяки чистій енергії та електрифікації ми можемо зміцнити енергетичну безпеку і одночасно скоротити шкідливі викиди», — заявив головний економіст BloombergNEF Девід Хостерт.
Питання енергетичної безпеки можуть спонукати окремі вуглевидобувні країни збільшувати використання вугілля, проте експерти BNEF зазначають: цей ресурс програє за вартістю у довгостроковій перспективі. До 2050 року частка вугілля у генерації впаде до половини від нинішнього рівня.
Світ входить в епоху електрифікації: електроенергія задовольнить дві третини нового попиту протягом наступних 24 років, тоді як природний газ забезпечить ще 25%. Це зростання стимулюють електромобілі та дата-центри. Глобальна потужність центрів обробки даних(ЦОД) у 2025 році склала 84 ГВт, споживаючи 500 ТВт·год, або 1,9% світового попиту. До 2050 року потреба ЦОД зросте до 1114 ТВт·год, що становитиме 10% усієї спожитої у світі електроенергії.
Читайте также: Дети Трампа: Биография, Личная Жизнь и Карьера Дональда Трампа
Терміни енергопереходу різняться залежно від регіону:
- Китай стрімко електрифікується: частка вугілля в генерації впаде з 54% у 2025 році до 19% у 2035-му та 7% у 2050-му.
- Індія досягне домінування електроенергії над нафтою та вугіллям до 2041 року.
- Європа стане електрифікованою до 2043 року, США — до 2047-го.
Сонячна енергія стане найбільшим джерелом генерації у світі до 2032 року завдяки надлишку потужностей та падінню цін. Одночасно потужність сховищ енергії зросте з 223 ГВт у 2025 році до 3,8 ТВт до 2050 року.
«Оскільки електромобілі, дата-центри, ріст населення та промислова активність стимулюють попит на електроенергію, світ змагається у задоволенні потреб за допомогою найбільш ефективних та економних технологій. NEO показує, що сонячна генерація стане лідером до 2032 року, а сховища енергії зростуть у 17 разів, що критично важливо для гнучкості систем та задоволення потреб», — упевнений керівник відділу економіки енергетики BloombergNEF Маттіас Кіммель.
Для реалізації сценарію нульових викидів(NZS) до 2050 року потрібно $235 трлн інвестицій. Хоча у 2025 році в енергоперехід вклали $2,3 трлн, для досягнення цілей NZS необхідно збільшити інвестування на 24% порівняно зі звичайним сценарієм, спрямовуючи 84% коштів у низьковуглецеві технології.
Аналітики BNEF визнають, що утримання потепління в межах 1,5°C більше не є реальним через високий рівень викидів та інерцію інвестицій. За оновленим сценарієм пікове потепління досягне 1,81°C. Незважаючи на $0,5 трлн корпоративного капіталу та державну підтримку, нова революційна технологія — наприклад, у ядерній чи геотермальній енергетиці — досі не доведена до промислового масштабу.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон домінує у розширенні ядерної енергетики: Китай та Індія забезпечують 80% нових потужностей до 2035 року. Китай також залишається найбільшим вкладником у скорочення глобальних викидів: до 2030 року вони мають зменшитися на 17% від піку 2023-го, а до 2050 року — на 50%.
Читайте также: Дочь Майкла Джексона Пэрис Джексон: путь от наследницы к самостоятельной личности
