Про це заявив міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв, коментуючи рішення суду МФЦА (Міжнародного фінансового центру Астана – ред.) про визнання арбітражного рішення у справі Нафтогазу проти Газпрому.
Читайте также: Вплине не лише на банки: чим продовження 50% податку може обернутися для українців
За словами міністра, перш за все, важливо розуміти процесуальний контекст, повідомляє Tengrinews.kz.
«Судовий наказ винесено в односторонньому порядку — без участі відповідача. Це не остаточне рішення: воно має повідомний характер і не набрало законної сили. Відповідач має право у встановлений строк звернутися із заявою про скасування, після чого відбудеться повноцінний розгляд за участю обох сторін. Говорити про будь-яке виконання на цьому етапі передчасно», — підкреслив Сарсембаєв.
Він також додав, що Казахстан не стане транзитним майданчиком для виконання рішень, які не мають з нею правового зв’язку.
«Правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов’язаних з її юрисдикцією, у зв’язку з чим рішення суду МФЦА, що розглядається, не буде виконане на території Казахстану. Необхідно зазначити, що у справі відсутні базові елементи юрисдикційного зв’язку з МФЦА: ПАТ Газпром не є учасником МФЦА, спірний правочин не був укладений у МФЦА, спір не регулюється правом МФЦА, і сторони не укладали угоду про передання питань визнання та виконання до суду МФЦА. Зі свого боку, Конституційний закон „Про Міжнародний фінансовий центр Астана“ обмежує юрисдикцію суду МФЦА конкретними категоріями суперечок, пов’язаних із судом МФЦА і переданих йому на розгляд за угодою сторін», — ідеться в повідомленні на сайті Tengrinews.kz.
Міністр юстиції пояснив, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року, згідно з якою виконання іноземних арбітражних рішень здійснюється відповідно до процесуальних норм держави виконання.
«У нашому випадку це Цивільний процесуальний кодекс Республіки Казахстан, стаття 503 якого встановлює, що заяву про примусове виконання подають до суду за місцем розгляду спору, або за місцезнаходженням органу юридичної особи, або, якщо місцезнаходження невідоме, то за місцезнаходженням майна боржника. Місцезнаходження Газпрому відоме. Це важливий процесуальний орієнтир, який не може бути проігнорований», — зазначив він.
Раніше повідомлялося, що 21 травня 2026 року суд у Казахстані дозволив примусове стягнення з російського Газпрому $1,4 млрд на користь Нафтогазу за рішенням міжнародного арбітражу.
Читайте также: Зміни в бронюванні: Соболев пояснив, чому уряд не скасовує чинні броні
Про це заявив голова правління НАК Нафтогаз України Сергій Корецький.
«Це перше публічне іноземне судове рішення, яке дозволяє примусове виконання цього арбітражного рішення в окремій юрисдикції», — наголосив Корецький.
Як повідомлялося, з травня 2022 року керівництво Газпрому порушило свої контрактні зобов’язання за принципом«take or pay»(«бери або плати — ред.) і припинило оплату.
У червні 2025 року група Нафтогаз надіслала платіжну вимогу до Газпрому про стягнення $1,37 млрд відповідно до Остаточного рішення міжнародного арбітражу в Цюріху, отриманого компанією 20 червня 2025 року.
Ця сума включає основний борг за послуги з організації транзиту газу відповідно до угоди 2019 року, штрафні санкції та компенсацію всіх юридичних витрат, яких зазнав Нафтогаз.
Також паралельно Нафтогаз продовжує процес примусового виконання іншого арбітражного рішення — про виплату РФ $5 млрд компенсації за незаконну експропріацію активів у Криму 2014 року.
У березні 2026 року Нафтогаз остаточно виграв суд проти російського монополіста у Швейцарії.
Читайте также: Антонина Хижняк Личная Жизнь: подробности биографии и карьеры
