Рівно о 3:40 ночі на телефон засновника компанії PRACTIK Івана Зубарєва прийшло сповіщення, якого бояться всі, хто будував бізнес роками. 18 вересня 2025 року російський дрон знищив центральний логістичний хаб компанії в Бориспільському районі — вщент. Склад, фасувальне обладнання, готова продукція, сировина. Збитки — понад 15 мільйонів гривень. Про це компанія, яка виробляє корми для собак та котів, розповіла MC.today.
Читайте также: Оксана Жданова Колишній Чоловік: подробности личной жизни и карьеры
Через 100 годин компанія повністю відновила операційний ритм. Це не метафора — цифра підкріплена конкретною хронологією. Але сама по собі вона менш цікава, ніж механіка того, як це стало можливим.
Ніч, яка нічого не вирішила
Перше, що зробив Зубарєв після дзвінка операційної директорки — перевірив, чи є постраждалі серед людей. Дізнавшись, що всі живі, він зафіксував інформацію і ліг спати. Жодних термінових Zoom-дзвінків, жодної координації в темряві.
Це рішення, яке з менеджерського погляду легше описати постфактум, ніж ухвалити в момент. Але в ньому є внутрішня логіка: криза після авіаудару — це не пожежна тривога, де кожна секунда рахується. Це марафон, де рішення, ухвалені в стані нічного афекту, коштують дорожче за самі збитки. Зранку антикризовий штаб зібрався о 11:00. До полудня команда мала три робочі сценарії.
Знищений склад компанії.
Фото: practik.ua
Публічна обіцянка як інструмент мобілізації
Того ж дня Зубарєв записав відеозвернення до клієнтів — так звана спільнота «петбатьків», люди, які купують корм для своїх тварин напряму у виробника. Повідомлення було простим: складу немає, але ми кидаємо собі виклик — відновити відвантаження за 100 годин.
Покрокового плану в момент звернення не існувало. Це важливо розуміти: дедлайн був проголошений як лідерський інструмент, а не як результат попереднього розрахунку. Публічна мета змусила команду шукати рішення, яких ще напередодні не було.
Реакція аудиторії виявилася несподіваною навіть для самої компанії. Люди не просто залишали слова підтримки — вони купували більше, ніж зазвичай. Замість звичних 5 кг обирали 10 кг, що були в наявності на виробництві. За словами Зубарєва, виручка в пік кризи втрималася на докризовому рівні.
Читайте также: «Війна може тривати ще». Засновник Dragon Capital розповів, як можна влаштувати інвестиційний бум в Україні
Що насправді врятувало компанію
PRACTIK працює за моделлю D2C — продає напряму кінцевому споживачу, без дистриб’юторської вертикалі. Саме ця архітектура дозволила не втратити зв’язок із ринком. Але не вона одна.
Три чинники, які виявилися критичними:
- Власне виробництво. Завод у Дніпрі дав повну автономію. Компанія самостійно переналаштувала графіки виробництва, збільшила закупівлю сировини і запустила додаткові зміни без погоджень із третіми сторонами.
- Свідомий надлишок міцності. Фінансова теорія не вітає великі складські запаси — це «заморожений капітал». Але PRACTIK свідомо тримав більший обсяг сировини на різних локаціях і фінансову подушку. В умовах війни ця «консервативна» стратегія виявилася страховкою, яку неможливо купити.
- Партнери, а не підрядники. Нова пошта надала 20-тонну вантажівку, знижку на логістику і доступ до фулфілменту. За словами Зубарєва, у кризі партнери діють не за холодним розрахунком, а за емоційним зв’язком, який будувався роками.
Хронологія ста годин
- 24 години — перші відвантаження клієнтам, фокус на базових раціонах по 5 і 10 кг.
- 48 годин — перший детальний звіт для клієнтів, організація фасування на альтернативних майданчиках, контракт на нове обладнання.
- 72 години — 400–500 замовлень на день, знайдена локація під новий склад.
- 100 годин — повний асортимент, включно зі спеціалізованими Fresh-лінійками, знову доступний і системно відправляється по країні.
Що залишилося за кадром
Публічна нарратив про кризу, яку подолали за 100 годин, — це завжди селективна розповідь. Збитки в 15 мільйонів гривень нікуди не зникли. Питання страхування майна під час бойових дій в Україні залишається відкритим для переважної більшості бізнесів.
Крім того, модель з власним заводом і розподіленими запасами сировини — це суттєві капітальні витрати, які доступні не кожному малому або середньому підприємству. Урок «тримай надлишок міцності» правильний, але не універсально застосовний.
Після кризи
Сьогодні PRACTIK працює на новому складі, який удвічі більший за знищений. Паралельно компанія готує вихід на європейський ринок із новим брендом BUNTAR — харчування для собак із фокусом на довголіття та науково обґрунтовані інгредієнти.
Головний висновок, який формулює сам Зубарєв: «Коли криза вже настала, щось змінювати пізно». Підготовка до неї — це щоденна рутина, а не реакція на надзвичайну ситуацію. Для українського бізнесу, який живе в умовах постійної загрози інфраструктурних ударів, це вже не метафора про менеджмент. Це операційна реальність.
Читайте также: Якою буде середня зарплата в Україні до 2029 року — прогноз Кабміну
