Інвестор із 11-річним досвідом — про метрики, які вводять в оману, і чому S&P 500 може нашкодити

Пилип Олійник прийшов на біржу ще студентом — тема інвестицій була в нього дипломною роботою. Сьогодні він інвестор і фінансовий консультант із 11-річним досвідом, який зараз робить ставку не на управління чужими грошима, а на фінансову освіту українців. В інтерв’ю MC.today він розповів, які метрики вводять інвесторів в оману, чому порада «просто купіть S&P 500» може нашкодити й з яких сум варто починати інвестувати.

Читайте также: Менше бюрократії для інвестицій: Нацкомісія пропонує спростити випуск акцій для бізнесу

З яких сум варто починати інвестувати і які помилки роблять новачки.
Фото: Пилипа Олійника

Головні тези:

  • Досвід не спрощує аналіз — він робить його ефективнішим
  • Починати інвестувати можна зі 100 доларів
  • Інвестор — це стиль життя

— Багато досвідчених інвесторів кажуть, що з роками починають аналізувати менше. Ви погоджуєтесь?

— У моєму випадку — навпаки. Я аналізую більше, бо бачу більше взаємозв’язків. У мене є така аналогія: сто років тому автомобіль був простою системою, але ним було складно керувати. Зараз авто — суперскладна штука, зате керувати нею просто. Те саме з моїм підходом до інвестування. Раніше я мало, що знав і все було складно систематизувати. З часом система «добудовувалась», з’являлось більше індикаторів. Але часу йде менше, бо все зведено до зрозумілого інтерфейсу. Тобто я аналізую більше, але роблю це ефективніше.

— Скільки часу це займає у вас зараз?

— Значно менше, ніж люди витрачають на звичайну роботу. Більшість часу я приділяю сценаріям та публічній діяльності. Управлінню інвестиціями — набагато менше.

Читайте також: Як почати інвестувати в Україні у 2026: гайд для початківців

— Яка метрика раніше була для вас ключовою, а зараз майже не впливає на рішення?

— Це моя улюблена тема, і більшість людей зі мною не погодяться. Форвардний P/E (forward P/E) — форвардний коефіцієнт «ціна/прибуток», який враховує майбутні прибутки відносно поточної оцінки ринку. І пов’язаний із ним PEG (Price/Earnings to Growth) — «ціна/прибуток до зростання». Я на них взагалі не звертаю уваги — використовую лише як довідкову інформацію.

— Чому? Ви це перевірили на практиці?

— І на практиці, і статистично. У моменти крайніх настроїв — або ейфорії, або глибокої депресії — ці метрики занадто спотворюються. За ними виходить, що в 1999 році треба було на всі гроші купувати, а після кризи 2009-го — взагалі не заходити в ринок. Хоча все було навпаки. Ці метрики враховують настрій — прогнози аналітиків, які сильно залежать від стану ринку. На екстремумах (мінімум або максимум ціни — ред.) вони особливо помиляються. А зараз ми якраз в екстремумі — ейфорії навколо штучного інтелекту. Тому форвардний P/E і PEG можуть завести інвестора у хибні висновки.

— Які помилки роблять початківці?

— Перша — вони вважають, що можуть заробити багато за дуже короткий час і входять у високоризикові інструменти: довірче управління, ф’ючерси на Binance, торгівля з плечем. Їхня логіка: Що мені дадуть ці нещасні 10% річних? Ось коли в мене буде багато грошей — тоді інвестуватиму. Але це перевернутий причинно-наслідковий зв’язок. Насправді: коли ти почнеш інвестувати — тоді в тебе з’являться гроші. Не навпаки.

— Скільки треба мати мінімально, щоб почати?

— 100 доларів достатньо. Коли я починав, у мене була 1 000 гривень на місяць — не доларів. Скільки було — стільки й інвестував. За два з половиною роки вийшло 100 000 доларів капіталу. Якби я просто заробляв і не інвестував — цих грошей ніколи б не було.

— Як зрозуміти, що людина справді інвестує, а не «грається» в інвестора?

— Подивіться на її цілі. Якщо є довгострокова ціль на 5, 7, 10 років і вона математично обґрунтована — можна говорити про справжнє інвестування. Математично обґрунтована» означає: людина враховує адекватну потенційну дохідність, свої майбутні грошові потоки й реальні цілі. Наприклад: «Хочу отримувати пасивний дохід 5 000 доларів на місяць. Для цього потрібно десь до 2 млн доларів, якщо консервативно інвестувати.

Інвестування — це стиль життя. Це марафон. Неможливо вирішити: Один місяць почищу зуби двічі на день, вони стануть білими — і закінчу. Так само й інвестиції: якщо рік системно відкладав і вкладав, а потім цю можливість забрали — сидиш і думаєш: «А як далі?». Оце і є системний підхід.

Читайте также: Завдання для держбанків. Свириденко доручила розширити кредитування у прифронтових регіонах та допомогти Нафтогазу

— Чи потрібно постійно переглядати портфель?

— Не обов’язково. Це залежить від інвестора та його цілей. Якщо немає часу займатися цим професійно — обираєте робочу систему, один раз складаєте портфель, раз на п’ять років переглядаєте, раз на квартал — ребалансуєте, щомісяця поповнюєте. Реально займає до години на тиждень.

Читайте також: «Хороша компанія — не завжди хороша акція» — інвестор Тарас Гук про те, як думати про фондовий ринок правильно

— Що таке ребалансування?

— Це повернення портфеля до початкових пропорцій, коли вони відхилилися. Наприклад, у вас 60% акцій, 20% облігацій, 10% нерухомості, 10% золота. Акції сильно виросли, нерухомість упала — портфель розбалансувався. Ви продаєте частину того, що виросло, і докуповуєте те, що впало. Це легко автоматизується і робиться раз на квартал за пару годин.

— Яка популярна порада для роздрібних інвесторів може нашкодити?

— «Купіть індекс S&P 500 і не партесь». З одного боку — не треба зайве ускладнювати. Але й не варто надто спрощувати. До цієї поради завжди треба додати дрібним шрифтом: «Будьте готові до просідань на 40–60% у моменті й до періодів у 10 років без жодного нового історичного максимуму». Це не теорія — з 2000 по 2009 рік індекс з урахуванням інфляції фактично тільки падав. З 1964 по 1982 рік — 18 років бокового руху. Про це зазвичай не кажуть. А зараз S&P 500 ще й сильно перегрітий. Давати таку пораду сьогодні — це швидше зашкодити.

— Яку структуру портфеля ви б порадили українському інвестору?

— Загальна логіка така сама, як і для будь-якого. Частка облігацій — приблизно відповідає віку інвестора (усереднена формула). Щонайменше 35–40% акцій — поза США, в інших валютах: Європа, Японія, Канада. Це зменшує ризик однієї країни й дає валютну диверсифікацію. Трохи акцій ринків, що розвиваються, — той же Китай зараз дуже недооцінений, хоча й більш ризикований. Дорогоцінні метали — золото, срібло — як захист від стагфляції та падіння долара. І 5–7% у товарних активах: агросектор, нафта, газ. У підсумку виходить диверсифікований портфель, який почуватиметься нормально навіть тоді, коли американські акції падатимуть.

— Чи очікуєте повноцінного фондового ринку в Україні?

— Я сподіваюся. Вже є законопроєкт про індивідуальні інвестиційні рахунки — непогано, нарешті. Це зародження системи. Наступний крок — скасувати податок на курсову різницю. Зараз якщо у вас доларовий актив, рахується курс у гривні. Акція коштувала 100 доларів — курс 24, купили за 2 400 грн. Зараз та сама акція — 100 доларів, курс 45, продаєте за 4 500 грн. У доларах ви нічого не заробили, а податок нараховується. Це абсурд.

До війни, у 2021-му, у нас вже з’являлися брокери з доступом до міжнародних паперів. monobank запускав партнерство з Exante — через «MonoInvest» можна було купити індексні фонди прямо з валютної картки. Мабуть, це був пік розвитку за останні 7 років. Потім — війна, обмеження SWIFT. Можливо, зараз все почне повертатись. Я тільки «за».

— Одна ключова думка для роздрібного інвестора?

— Просто інвестуйте регулярно. Не чекайте «кращого моменту». Не чекайте, поки стане більше грошей. Грошей стане більше, коли ви почнете інвестувати.

Читайте також: Пасивний дохід: як капітал приносить гроші, поки ви займаєтесь своїм життям

Читайте также: Податкова може донарахувати тисячі гривень: що варто знати блогерам і UGC-креаторам без ФОП

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *