Українці тримають на руках 60–80 млрд доларів готівки — сума, порівнянна з річним бюджетом країни. Верховна Рада хоче спокусити частину цих грошей вийти з-під матраців і піти на фондовий ринок, пообіцявши повне звільнення від податків. Ідея гарна на папері, але, за словами економіста, засновника Бюро Інвестиційних Програм Олександра Бондаренка, реальність виявиться значно скромнішою за очікування.
Читайте также: Ветеранський спорт: з 1 липня відкрито заявки на 1 500 грн на Дія.Картку — не пропустіть дедлайн
Фото: Depositphotos
ОІР: що пропонує законопроєкт
10 червня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15314 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки національного інвестора». Документ запроваджує особові інвестиційні рахунки (ОІР) — спеціальні рахунки, які відкриватимуть інвестиційні фірми для фізичних осіб-резидентів.
Механіка проста: людина вносить кошти (до 10 тис. євро на місяць за курсом НБУ), купує на них акції, корпоративні чи муніципальні облігації українських емітентів, а якщо гроші пролежать на рахунку щонайменше три роки, увесь прибуток — від торгівлі паперами, дивідендів і процентів — не оподатковується. Дострокове зняття коштів означає повернення до звичайної ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору. Набрати чинності такий режим має з 1 січня 2027 року.
Читайте також: Як почати інвестувати в Україні у 2026: гайд для початківців
Вести такі рахунки зможуть лише компанії з депозитарною та брокерською (або субброкерською) ліцензіями одночасно — це має відсіяти сумнівних гравців ринку.
Головна відмінність від Європи — відсутність страховки
Бондаренко звертає увагу на ключовий недолік українського варіанту порівняно з європейськими аналогами — французьким PEA (Plan d’Épargne en Actions) чи британським ISA (Individual Savings Account). У країнах Європейського Союзу інвестор захищений державною гарантією на суму до 20 тис. євро на випадок, якщо інвестиційна компанія виявиться шахрайською чи збанкрутує. В українському законопроєкті такого механізму немає — Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на кошти на ОІР не поширюється.
«Якщо в Україні такого нема у законопроєкті, умовно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не буде гарантувати повернення коштів через особові інвестиційні рахунки. Тому це є ризиком для інвестора — він може повністю втратити гроші», — зазначає Бондаренко.
Для порівняння: у банках ЄС діє гарантія на суму до 100 тис. євро, тобто навіть європейська страховка для інвестрахунків удвічі менша за банківську. В Україні ж по ОІР немає жодного захисту навіть на менші суми, каже економіст.
Чи стане ОІР масовим
Другий блок питань — про масштаб. Бондаренко прогнозує запуск механізму в першому кварталі 2027 року, але масовим продуктом ОІР, на його думку, не стане. Орієнтир — досвід сусідів: у Франції ОІР користуються близько 9,5% населення, у Польщі — лише 3–4%.
«В Україні, дай Бог, щоб це було 5–6% від населення, і це не буде масовий продукт. Культура інвестування в Україні дуже низька», — вважає економіст. За його оцінкою, для реального поширення інструменту знадобиться два-три роки активної комунікації, підвищення фінансової грамотності населення та інтеграції ОІР з банківськими додатками.
Читайте також: «Хороша компанія — не завжди хороша акція» — інвестор Тарас Гук про те, як думати про фондовий ринок правильно
Той факт, що на руках у населення осіло, за різними оцінками, 60–80 млрд доларів, Бондаренко трактує не як потенціал, а як діагноз: це свідчення недовіри до наявних інструментів інвестування і браку адекватної пропозиції на ринку.
Читайте также: Курс долара і євро на тиждень 6-12 липня: аналітики прогнозують штиль до серпня
Куди інвестувати, якщо ринок і так вузький
Тут виникає парадокс, на який вказує Бондаренко: податкова пільга діятиме лише для вкладень в українські фінансові інструменти, а вибір цих інструментів мізерний. Окрім державних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), є корпоративні та муніципальні облігації, а також акції приблизно 10–20 компаній — далеко не всі з них відомі широкому загалу, і не всі інвестори захочуть брати на себе суверенні ризики країни, що перебуває у стані війни.
Усі решта світових фондових ринків і акції міжнародних компаній для власника ОІР залишаться недоступними — пільга працює тільки в межах українського ринку капіталу.
Ризик для недосвідчених інвесторів і «інфоцигани»
Окремо Бондаренко наголошує на ризику, пов’язаному не з інфраструктурою, а з поведінкою самих інвесторів. Запропонованих запобіжників — ліцензійного фільтра для брокерів і відокремленого обліку коштів клієнтів — на його думку, недостатньо для повноцінного захисту непідготовленого населення.
«Люди недосвідчені будуть купляти акції тієї компанії чи інвестиційного фонду, який буде агресивно себе рекламувати. А хто зараз себе агресивно рекламує? Як ми часто бачимо, це так звані інфоцигани, які ошукують рітейл-інвесторів України», — попереджає економіст.
Читайте також: Як вкласти $50 у акції SpaceX або Nvidia: розповідаємо про дроблення
Шанси на ухвалення закону
Щодо політичної складової Бондаренко оцінює перспективи ухвалення як досить високі, попри те що документ внесли народні депутати, а не Кабінет міністрів. Розробником проєкту виступила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — профільний регулятор, який розуміється на нюансах запровадження таких систем, що, за словами економіста, підвищує ймовірність проходження закону.
Потенційними опонентами законопроєкту Бондаренко називає Національний банк України та Міністерство фінансів, які можуть побоюватися, що приватні гроші підуть з ОВДП в альтернативні інструменти. Втім, за його оцінкою, ці інтереси насправді не конфліктують одне з одним.
«Побачимо, як піде, але я сподіваюсь, що ухвалять і буде хоча б на декілька інструментів інвестування в українців більше. І так за умов не існуючого фондового ринку в Україні, по суті», — підсумовує економіст.
Раніше інвестор із 11-річним досвідом Пилип Олійник сказав, що законопроєкт про індивідуальні інвестиційні рахунки — це зародження системи, а наступним кроком має стати скасування податку на курсову різницю.
Читайте также: Курс валют НБУ. Незначні коливання
