Український бізнес очікує на постійні призначення міністра оборони та міністра закордонних справ та сподівається на виважену та мудру кадрову політику. Про це йдеться у зверненні Європейської Бізнес Асоціації з приводу призначення нового Кабміну.
Читайте также: Які людські навички стали конкурентною перевагою в епоху ШІ
У Асоціації зазначили, що очікування підприємців від органів влади залишаються послідовними.
«За результатами опитування керівників компаній-членів Асоціації, серед головних завдань для Уряду у 2026 році бізнес виділив боротьбу з корупцією — 60%, проведення судової реформи та встановлення верховенства права — 54%, виконання Україною зобов’язань у межах статусу кандидата на вступ до ЄС — 36%, а також забезпечення макроекономічної стабільності – 35%», — йдеться у зверненні.
Враховуючи результати опитувань, актуальні звернення компаній-членів і пріоритети роботи са у 2026 році, Асоціація пропонує новому Кабінету міністрів зосередитися на десяти наступних першочергових напрямах.
1. Забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності
Йдеться про відповідальну бюджетну і податкову політику, виконання домовленостей із міжнародними партнерами, зокрема з МВФ, а також індикаторів і реформ, передбачених Ukraine Facility. Важливо зберігати стабільність банківської системи, передбачуваність валютної політики та продовжувати поступову валютну лібералізацію з урахуванням безпекових і макроекономічних умов. До того ж бізнес вважає стратегічно важливим завданням розбудову самодостатності української економіки та поступове зменшення залежності від зовнішньої фінансової допомоги.
2. Прискорення європейської інтеграції та якісне виконання зобов’язань України
Євроінтеграційні реформи мають бути не формальним перенесенням положень законодавства ЄС, а продуманою трансформацією українського регуляторного середовища. Бізнес має бути системно залучений до підготовки переговорних позицій, аналізу впливу європейських норм і визначення реалістичних перехідних періодів. Важливо також прискорити укладення Угоди АСАА, подальшу інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС та усунення бар’єрів для українських товарів і послуг.
3. Дерегуляція та покращення умов ведення бізнесу
71% керівників членських компаній Асоціації вважають поточний бізнес-клімат несприятливим. Тож його покращення має бути одним із пріоритетів нового Уряду. Для цього необхідно продовжити дерегуляцію, перегляд застарілих та надмірних регуляторних вимог, цифровізацію державних сервісів для зменшення впливу особистого фактору, спрощення дозвільних, податкових та митних процедур. Водночас важливо підвищувати ефективність роботи податкових і митних органів, зокрема спростити адміністрування податків, що дозволить розширити податкову базу, забезпечувати своєчасне відшкодування ПДВ, розвивати ризик-орієнтований підхід до контролю та мінімізувати адміністративне навантаження на доброчесний бізнес. Регуляторні рішення мають сприяти розвитку підприємництва, підвищенню конкурентоспроможності української економіки та залученню інвестицій.
4. Ефективна детінізація та рівні правила ведення бізнесу
Боротьба з тіньовою економікою — послідовний запит прозорого бізнесу. Скорочення нелегальної торгівлі, контрабанди, схем ухилення від оподаткування та зловживань спрощеною системою сприятиме справедливому розподілу податкового навантаження, збільшенню надходжень до бюджету і створенню рівних конкурентних умов.
5. Збереження людського капіталу та передбачувана система бронювання працівників
Дефіцит кадрів залишається одним із найбільших викликів для компаній. Тому державна політика має сприяти збереженню професійного потенціалу країни, поверненню українців, професійній підготовці та перекваліфікації працівників, працевлаштуванню ветеранів і розвитку сучасного ринку праці. Система визначення підприємств критично важливими та бронювання працівників має бути прозорою, стабільною, цифровізованою і передбачуваною. Вона повинна забезпечувати реальний баланс між оборонними потребами держави та необхідністю безперервної роботи економіки.
Читайте также: Які людські навички стали конкурентною перевагою в епоху ШІ
6. Розвиток страхування воєнних ризиків і доступу бізнесу до фінансування
Наявні державні програми компенсації збитків і страхових премій є важливим кроком, однак вони мають стати доступнішими для ширшого кола компаній. Необхідно масштабувати та розширювати механізми страхування воєнних і політичних ризиків, залучати міжнародні фінансові організації, збільшувати можливості кредитування та розробляти окремі інструменти для підприємств, що працюють у регіонах із підвищеним рівнем небезпеки.
7. Підтримка бізнесу у прифронтових регіонах
Підприємства, які продовжують працювати поблизу лінії фронту, зберігають робочі місця, забезпечують населення товарами та послугами і наповнюють місцеві бюджети в умовах надзвичайно високих ризиків. Для збереження економічної активності у таких регіонах необхідні спеціальні інструменти податкової, регуляторної та фінансової підтримки, доступ до грантів і пільгового кредитування, компенсація частини витрат, пов’язаних із безпекою та автономним енергозабезпеченням, удосконалення механізмів бронювання, а також прискорення гуманітарного розмінування.
8. Створення умов для інвестицій і залучення приватного сектору до відбудови
Відновлення України має відбуватися із системним залученням приватного капіталу. Для цього необхідні прозорі правила участі в проєктах відбудови, що унеможливлюють корупційні прояви, якісна підготовка інвестиційних проєктів, розвиток державно-приватного партнерства та зрозумілі механізми розподілу ризиків. Особлива увага має бути приділена відновленню критичної, транспортної та енергетичної інфраструктури, захисту енергетичних об’єктів, розвитку децентралізованої генерації та забезпеченню надійного енергопостачання для підприємств.
9. Проведення судової реформи та утвердження верховенства права
Незалежна, професійна та ефективна судова система є однією з ключових передумов захисту інвестицій і відновлення довіри до України. Бізнес очікує продовження судової реформи, забезпечення прозорого формування суддівського корпусу, належного виконання судових рішень, скорочення строків розгляду справ та реального захисту права власності.
10. Якісна та регулярна комунікація з бізнесом
Рішення, які суттєво впливають на економіку, мають ухвалюватися після змістовних консультацій із бізнес-спільнотою, оцінки їхнього регуляторного впливу та аналізу практичних наслідків. У цьому контексті особливо важливо підтримувати постійну комунікацію з широким колом представників бізнесу та асоціацій. Це сприятиме більш прогнозованому процесу підготовки й ухвалення рішень, а також дозволить бізнесу завчасно готуватися до змін.
- Корецький назвав три пріоритети свого уряду
- «Наповнити систему кров’ю». Корецький назвав головну проблему для розвитку українського бізнесу
- Кабмін Корецького провів перше засідання, прем’єр назвав вимоги до міністрів
«Успішність роботи нового уряду в очах бізнесу значною мірою залежатиме від прогресу у реалізації цих пріоритетів… Асоціація налаштована на активну та результативну спільну роботу. Одним із ключових завдань уже сьогодні є підготовка до наступної зими, і бізнес готовий зробити свій внесок, щоб країна пройшла її легше за попередню. Так само ми готові підтримувати державу у просуванні економічних, євроінтеграційних та інших реформ», — зазначила виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
«Європейська Бізнес Асоціація готова й надалі бути надійним партнером держави, надавати експертизу та долучатися до напрацювання рішень, що сприятимуть розвитку економіки, покращенню умов ведення бізнесу та успішному руху України на шляху до членства в ЄС», — додали у бізнес-спільноті.
Раніше повідомлялося, що про свої очікування від роботи нового Кабміну розповів президент Володимир Зеленський.
Читайте также: Які людські навички стали конкурентною перевагою в епоху ШІ
