Проблема зарплат в армії досягла критичної точки та вийшла в публічну площину після безпрецедентно відвертих заяв ексміністра оборони Михайла Федорова і Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Федоров визнав, а Сирський підкреслив той факт, що закупівлі дронів проведено за рахунок коштів, запланованих на грошове забезпечення військових наприкінці року.
Читайте также: Тест на популізм. МВФ додав у програму співпраці з Україною сім нових маяків — шість із них стосуються податків
За звітами про нарощування озброєння ховається сувора макроекономічна реальність. Так, під час планування бюджету функцію оборони системно недофінансували майже на 1 трлн грн, а на забезпечення самих військових заклали на 283 млрд менше, ніж держава витратила торік. Цей дисбаланс вже б’є по мотивації захисників. Поки базове забезпечення бійців залишається незмінним із 2022 року, у цивільному секторі зарплати зросли в середньому на 75%. Наслідки такої політики фіксують правозахисники з Юридичної сотні – лише за п’ять місяців вони отримали майже 8 тисяч звернень, з яких понад 800 — це скарги на банальну невиплату вже обіцяних державою 70 тисяч гривень додаткової винагороди. Оскільки жоден цент прямої західної фінансової допомоги заборонено витрачати на зарплати ЗСУ. Уряд розробив складну схему «рокіровки» із залученням 60 млрд євро європейського кредиту.
Читайте также: Невидима праця приємності: ніхто не доплачує за те, що ви котик… а слід було б
NV Бізнес розбирався у тому, чи спрацює цей урядовий маневр та на що це вплине.
