Ветерани, які повертаються до підприємництва, найчастіше шукають фінансування не для абстрактного «запуску власної справи», а для відновлення й нарощування вже чинного бізнесу. Найпопулярніший запит — придбання комерційного транспорту, сільськогосподарської та будівельної техніки, а також виробничого й енергетичного обладнання. Про це редакції МС.Today розповів керівник напрямку ветеранських програм ГЛОБУС БАНКУ, ветеран 47‑ї окремої механізованої бригади «Маґура» Максим Кузьменко.
Читайте также: Бронювання через «Дію» можуть тимчасово обмежити: уряд cтворює координаційний центр перевірок критично важ …
За його словами, попит на фінансування ветеранського бізнесу буде суттєво зростати з кожною новою хвилею демобілізації.
«Під час бойових дій багато моїх побратимів висловлювали бажання відкрити або повернутись до власної справи. Навіть офіційна статистика це підтверджує. За дослідженням Українського ветеранського фонду майже 63% опитаних військовослужбовців заявили, що після демобілізації однозначно хотіли б займатися власною справою, а ще понад 11% уже мають бізнес. Водночас близько 35% респондентів очікують, що в майбутньому потребуватимуть інвестицій у власну справу. А за підсумками 2025 року Український ветеранський фонд у межах програми “Варто” підтримав 320 бізнес-проєктів ветеранів і членів їхніх сімей», — зазначив ветеран.
Дві основні потреби ветеранського бізнесу
Максим Кузьменко виокремлює два ключові запити. Перший — цільове фінансування придбання обладнання, автомобільної техніки або нерухомості. Другий — поповнення обігових коштів підприємств, які працювали ще до повномасштабного вторгнення, а після повернення власників із війська потребують ресурсів на відновлення чи розширення.
Найактивніше кредитується придбання вантажних автомобілів і фургонів для перевезення продукції, тракторів для аграрного бізнесу, будівельної техніки та торговельного обладнання. Окремі підприємці позичають кошти на енергетичну автономність — зокрема на придбання й монтаж сонячних електростанцій.
«Найчастіше йдеться не просто про кредит “на розвиток”. Підприємцю потрібен конкретний інструмент, який одразу почне працювати: автомобіль для перевезень, трактор, навантажувач, верстат, торговельне або енергетичне обладнання. Фактично ветерани позичають кошти на створення активу, який має генерувати дохід і забезпечувати стійкість бізнесу», — розповів Максим Кузьменко.
Читайте також: Які бізнеси відкривають українські ветерани та яку підтримку можуть отримати від «Ощадбанку»
Закон з’явився пізніше, ніж потреба
Ветеран зауважив, що розвиток ветеранського підприємництва відбувався швидше, ніж формувалася законодавча база.
«ГЛОБУС БАНК ще до ухвалення профільного закону “Про ветеранське підприємництво” (31 липня 2025 року) першим серед банків у листопаді 2024 року самостійно розробив критерії ветеранського бізнесу та створював для цього напрямку спеціальні умови», — розповів Максим Кузьменко.
Він переконаний, що банківські програми повинні охоплювати не лише компанії, які повністю належать ветеранам, а й бізнеси, де учасник бойових дій є співвласником із часткою, наприклад, від 25% або очолює підприємство. За словами Кузьменка, чимало підприємців після початку повномасштабного вторгнення долучилися до Сил оборони, тоді як їхні партнери чи родини продовжували керувати спільним бізнесом і зберігати робочі місця.
«Формальна вимога щодо стовідсоткової власності ветерана нерідко суперечить сучасним реаліям. Військовослужбовець може залишатися співвласником бізнесу, тоді як оперативне управління бере на себе партнер або дружина. Саме тому ми повинні діяти на випередження, охоплювати максимум реальних історій, щоб підтримка не обходила такі підприємства стороною», — пояснив ветеран.
Пільгові умови та ставка 3% як орієнтир на майбутнє
Для ветеранського бізнесу можуть діяти пільгові умови в межах державних програм «Доступні кредити 5–7‑9%» і «Доступний фінансовий лізинг 5–7‑9%». Окремі банки додатково компенсують частину процентної ставки (до 2 в.п.) власним коштом, і ці спеціальні умови поширюються як на демобілізованих ветеранів, так і на бізнеси чинних військовослужбовців.
Максим Кузьменко вважає, що наступним кроком мало б стати подальше зниження вартості кредитних ресурсів і більш лояльні умови для ветеранського малого та середнього бізнесу й стартапів. За його оцінкою, ефективна ставка на рівні близько 3% річних могла б стати оптимальним орієнтиром — реалізувати такий механізм можна було б через окрему програму з участю міжнародних фінансових інституцій.
Ветеран також відзначив, що грантові інструменти — зокрема програма «єРобота» Державної служби зайнятості — реально допомагають ветеранам започаткувати чи розвивати справу. Водночас передбачені суми — від 250 тис. до 1 млн грн — не завжди відповідають реальним потребам бізнесу, а попит на гранти суттєво перевищує пропозицію.
Читайте також: Як отримати грант на бізнес від держави і як підприємці повертають ці кошти — Юлія Жовтяк
Не лише кредит, а супровід
За словами Кузьменка, ветеранські програми поступово виходять за межі класичного кредитування — вони охоплюють відкриття та обслуговування рахунків ФОП, бізнес-картки, еквайринг, депозитні й карткові продукти, іпотечні програми та консультаційну підтримку.
Однією з найбільш затребуваних послуг стає індивідуальний супровід підприємця: банківські фахівці допомагають знайти виробника чи постачальника техніки, підібрати партнерську програму, визначити обсяг фінансування й розібратися з юридичною структурою майбутнього бізнесу.
«Ветерану часто потрібні не лише гроші, а банк, як порадник, що запропонує зрозумілий механізм і належну підтримку: де знайти техніку, який обсяг власного внеску необхідний, як оформити співвласність, яку систему оподаткування обрати та як розрахувати щомісячне навантаження. Тому індивідуальний супровід стає не менш важливим, ніж процентна ставка», — зауважив він.
Серед головних переваг спеціальних ветеранських банківських програм ветеран назвав швидкість розгляду заявки, зрозумілий пакет документів для підтвердження статусу учасника бойових дій, можливість фінансування ФОП і доступ до партнерських пропозицій виробників та постачальників техніки.
Читайте також: Допомога на всіх етапах створення бізнесу: ДПС запустить новий сервіс для ветеранів
Читайте также: Курс валют НБУ. Долар виріс, євро подешевшало
Найпоширеніша помилка початківців
Перш ніж відкривати справу чи звертатися по фінансування, Максим Кузьменко радить ветеранам скористатися доступними навчальними програмами з підприємництва — в Україні діє чимало безкоштовних курсів з форм ведення бізнесу, фінансового планування, оподаткування, обліку та підготовки бізнес-плану.
За його словами, найпоширеніша помилка підприємців-початківців — бажання якнайшвидше запустити ідею без попереднього дослідження ринку та реальних потреб клієнтів.
«Більша частина військових звикли чітко виконувати поставлені завдання. Однак бізнес-план потрібно створювати самому, постійно перевіряти та за потреби переписувати. Надзвичайно складно одразу вийти на ринок з ідеальним продуктом. Потрібно бути готовим аналізувати реакцію споживачів, змінювати пропозицію та адаптувати бізнес до реального попиту», — зазначив ветеран.
Ще до реєстрації підприємства варто визначити його юридичну й організаційну структуру: форму ведення бізнесу, систему оподаткування, модель управління та порядок бухобліку. Особливо важливо заздалегідь врегулювати відносини між співвласниками й визначити, хто ухвалюватиме ключові рішення.
Окрему увагу варто приділити грантовим можливостям — підтримку пропонують державні програми, Державна служба зайнятості, міжнародні організації та благодійні фонди. Грант може покрити частину початкових витрат або зменшити суму необхідного кредиту.
«До банку краще звертатися не тоді, коли бізнес уже гостро потребує грошей, а ще на етапі планування. Попередня консультація дає змогу зрозуміти можливий обсяг фінансування, вимоги до власного внеску та реальне щомісячне навантаження. Це допомагає уникнути ситуації, коли підприємець спочатку будує надто оптимістичну модель, а потім змушений терміново шукати кошти», — пояснив Максим Кузьменко.
Як ветерану підготуватися до звернення по кредит
Перед зверненням до банку варто чітко визначити, для чого саме потрібне фінансування: придбання обладнання чи транспорту, ремонт приміщення, поповнення обігових коштів, запуск справи чи розширення наявного бізнесу.
«Підприємець має приходити до банку не просто із запитом на певну суму, а з чітким розумінням, на що саме будуть спрямовані кошти та як це придбання вплине на доходи бізнесу. Що конкретніша мета кредиту, то легше оцінити його доцільність і підібрати комфортні умови», — зазначив Максим Кузьменко.
Один з найважливіших етапів — розрахунок реального щомісячного навантаження: кредитний платіж не повинен бути «на межі можливостей» позичальника, а бізнес має обслуговувати борг навіть у разі тимчасового скорочення доходів. Не варто вкладати у проєкт усі власні кошти — фінансовий резерв щонайменше на кілька місяців роботи підприємства допоможе оплачувати оренду, зарплати, податки й сировину, якщо бізнес виходитиме на показники повільніше, ніж очікувалося.
«Навіть добре прорахований бізнес не застрахований від затримок, зміни попиту чи додаткових витрат. Тому власний фінансовий резерв — це не зайві гроші, а необхідна “подушка”, яка дає підприємцю час адаптуватися і не порушувати графік погашення кредиту», — пояснив ветеран.
Важливо від самого початку відокремити особисті гроші від підприємницьких — окремий рахунок ФОП, бізнес-картка і системний облік доходів і витрат допомагають уникнути фінансового хаосу. До банку варто звертатися ще до подання офіційної заявки: попередня консультація допоможе з’ясувати вимоги, підготувати документи і обрати відповідний продукт.
Порівнюючи кредитні пропозиції, варто дивитися не лише на номінальну ставку, а й на повну вартість позики — комісії, страхування, оцінку майна та вимоги до власного внеску.
«Низька ставка не завжди означає найдешевший кредит. Потрібно порівнювати всі супутні витрати та дивитися, яку загальну суму підприємець сплатить за весь строк фінансування. Умови мають бути не лише вигідними на папері, а й зрозумілими та передбачуваними», — наголосив ветеран.
Якщо фінансування залучається для запуску власної справи, Кузьменко радить починати з реалістичного масштабу: невеликий, але добре прорахований старт часто безпечніший за надмірне боргове навантаження з перших місяців роботи.
«Кредит повинен допомагати бізнесу зростати, а не перетворюватися на постійне джерело стресу. Краще почати з меншого обсягу фінансування, перевірити бізнес-модель на практиці та поступово масштабуватися, ніж одразу взяти надмірні зобов’язання», — підкреслив він.
Підсумовуючи, ветеран наголосив: «Ветеранам не потрібні потурання чи “зневажливий жаль”. Їм потрібні чесні правила, зрозумілі інструменти та підтримка без зайвої бюрократії. Вони захищали нашу можливість працювати й будувати майбутнє. Тепер ми маємо допомогти їм створити власну справу так, щоб бізнес став точкою опори, а не ще одним фронтом».
Для довідки
Максим Кузьменко — керівник напрямку ветеранських програм ГЛОБУС БАНКУ, ветеран 47‑ї окремої механізованої бригади «Маґура». У 2022 році служив кулеметником у 112‑й бригаді ТрО, з липня 2022-го до квітня 2024-го проходив службу у «Маґурі» на посаді командира штурмової групи, брав участь у штурмових і оборонних операціях. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, відзнаками «Хрест хоробрих» і «Золотий хрест». До військової служби мав понад 9 років юридичного досвіду в національних судових спорах і міжнародному арбітражі.
Читайте також: Обмеження кредитування військових: Гетманцев розповів про роботу над розв’язанням проблеми.
Читайте также: Що незрозуміло. З якими питаннями ФОПи найчастіше звертаються за консультацією до Податкової
