Інфляційні очікування росіян підскочили з 12,4% у червні до 14,7% у липні на тлі паливної кризи, , опублікованого Центробанком. Цей показник різко зростав раніше у березні 2022 року. Показник став максимальним як мінімум із січня 2024 року. Попередній максимум за цей термін був у січні 2025 року — 14%.
Читайте также: Зарплатний розрив у ЄС. Як нові правила прозорості доходів можуть принести жінкам сотні євро додатково
Зросла і річна спостережувана інфляція, з 14,2% до 15,1%. Очікувана інфляція через рік серед тих, хто має заощадження, зросла з 11% до 13%, а серед тих, хто не має заощаджень, — із 13,6% до 16,5%. Це максимальні значення як мінімум із січня 2024 року. Спостережувана інфляція значно зросла лише серед тих, хто не має заощаджень, — із 15,1% до 17,1%.
Раніше у ЦБ зазначали, що бензин — це «чутливий товар» як для громадян, так і бізнесу, тому зростання цін на нього може вплинути на їхні очікування. Вплив зростання цін на бензин на інфляційні очікування громадян там називали «важливим фактором» для прогнозу щодо ключової ставки, яку регулятор на засіданні ради директорів 24 липня вирішив знизити до 14,0% годових.
«Ці дані додадуть тривог Банку Росії напередодні обговорення щодо ключової ставки та підтримають його більш жорсткий настрій. Пауза у зниженні ставки та її збереження з жорсткою риторикою залишається базовим варіантом», — написала головний економіст «Т-инвестицій» Соф’я Донець.
Формально ЦБ під час оцінки інфляційних очікувань орієнтується не на один замір, а на динаміку показників за кілька періодів, але масштаб стрибка, його синхронність за групами респондентів та оновлення максимумів із початку 2024 року роблять ці дані занадто помітними, щоб регулятор міг їх проігнорувати під час прийняття рішення щодо ставки, вважає начальник відділу аналізу банків і грошового ринку «Велес капіталу» Юрій Кравченко.
За оновленим прогнозом Банку Росії, середня ключова ставка на 2026 рік очікується в діапазоні 13,7−14,0%, а на 2027 рік прогноз суттєво підвищено до 10,5−12,5% годових. У подальші роки регулятор планує поступово знижувати ставку до 8−9% у 2028 році та до 7,5−8,5% у 2029 році, реагуючи на збереження високих інфляційних ризиків.
Читайте также: Ефект бумеранга. Як знищення складів Wildberries руйнує економічні плани Кремля
Ситуація ускладнюється тим, що жорстка грошово-кредитна політика та рекордні ключові ставки критично обмежують доступ до фінансування для приватного сектору. Комерційні кредити для підприємств стають надто дорогими, через що компанії змушені згортати інвестиційні програми та спрямовувати обігові кошти на покриття боргових зобов’язань.
На тлі цього російська економіка балансує на межі рецесії, демонструючи небезпечне поєднання одночасного гальмування реального ВВП та стрімкого розгону інфляційних процесів. У таких умовах традиційні монетарні інструменти регулятора виявляються малоефективними для стимулювання виробництва, оскільки будь-яке пом’якшення політики здатне спровокувати новий виток знецінення грошей.
Додатковий тиск створює те, що через систематичні атаки на НПЗ значна частина нафтопереробних потужностей РФ вибула з ладу, спричинивши гострий дефіцит пального у більшості регіонів. Дефіцит змусив владу вводити обмеження на продаж та спровокував довгі черги на заправках, перетворивши паливний ринок на головний чинник загального економічного тиску.
- Путін загнаний у кут
- Путін знову радіє дорогій нафті
Стрімке подорожчання палива, енергоносіїв та транспортних послуг призвело до різкого збільшення витрат бізнесу в агросекторі, рітейлі та промисловості. Отримані збитки компанії змушені оперативно перекладати на кінцеві ціни, що безпосередньо розганяє споживчу інфляцію та знижує купівельну спроможність населення.
Читайте также: Криза довіри. Чим загрожує масове використання ШІ під час найму та як зміниться процес відбору кадрів
