Що залишається від депозитної ставки банків після податків та інфляції: детальний огляд

Травень на депозитному ринку видався жвавим — і водночас передбачуваним. Банки коригували ставки, запускали акції для нових клієнтів, але великих потрясінь не було. Червень обіцяє те саме. Головна інтрига місяця — не таблиця ставок, а засідання Національного банку України, яке відбудеться 18 червня.

Читайте также: Скільки потрібно заробляти для комфортного життя — думки українців

Депозити у червні 2026: що відбувається зі ставками

Середній діапазон дохідності гривневих депозитів — 13−14,5% річних, залежно від строку. Але банки вміють виходити за ці межі: з урахуванням бонусів і акцій для нових вкладників максимум сягає 17,5% річних, як повідомив директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку Дмитро Замотаєв, пише в огляді видання «Мінфін».

Лідери серед гривневих пропозицій на 12 місяців — Радабанк (17,75%), Ідея Банк (16,6%) та Акордбанк (16,25%). За 9-місячним горизонтом виділяється Радабанк — 17,5%. На 6 місяців найбільше платить Кредит Дніпро Банк — 17% (за промокодом).

Ставка НБУ

НБУ тримає облікову ставку на рівні 15% річних уже два засідання поспіль. Більшість банкірів очікують, що так буде і цього разу.

Читайте також: Банківський вклад для близьких: як це працює та хто матиме право на гроші

Втім, на ринку не виключають сценарію з підвищенням на 0,5 в.п. — до 15,5%. Якщо ставку підвищать, короткострокові депозити (на 1−3−6 місяців) першими відреагують зростанням дохідності.

Кому скільки підняли, а кому порізали

За останні два тижні травня банки рухались у різні боки.

  • Прокредит Банк підняв ставку на 12 місяців одразу на 2,5 в.п. — до 15,5% річних
  • КомінБанк додав 4,4 в.п. на річних вкладах і тепер платить 15%, а на 9-місячних — 16,5%
  • Кредит Дніпро Банк збільшив ставку на 6 місяців на 0,5 в.п. — до 17%
  • Укргазбанк додав 3,5 в.п. на 3-місячних вкладах — тепер 15%
  • ПУМБ, навпаки, зрізав 3-місячні депозити на 2 в.п. — до 13%
  • Укрсиббанк знизив ставки за 6- і 3-місячними вкладами на 1,5 в.п. — до 9,5% і 9% відповідно

Валютні депозити: скромно, але є

Лідер серед доларових вкладів на рік — Таскомбанк із 2,5%. Радабанк, який ще нещодавно платив більше, зрізав усю лінійку на 0,1 в.п.: тепер 2,15% на 12 місяців і 1,65% на три.

В євро ситуація ще скромніша. Акордбанк дає 1,75% на рік, Південний — 1,7%, Глобус і Таскомбанк — по 1,5%. Решта банків — у районі 0,01−1%. Євродепозит сьогодні — це радше спосіб зберегти валюту, ніж заробити на ній.

Читайте також: Пасивний дохід: як капітал приносить гроші, поки ви займаєтесь своїм життям

Коли гривневий вклад справді захищає

Депозит у гривні виглядає привабливо лише у конкретному валютному коридорі. Дмитро Замотаєв із Глобус Банку порахував: для 6-місячного вкладу критичний рівень — курс долара не вище 46,5−47 грн, для річного — не вище 49−50 грн. Якщо курс утримається нижче цих позначок, а інфляція залишиться в межах 11−13,5%, вкладник може отримати реальний чистий дохід — до 4% від суми розміщення.

Читайте также: Доходи збільшили майже вдвічі. Рада ухвалила зміни до держбюджету

Що буде далі

Найближчі місяці, швидше за все, минуть спокійно. Банки переключились з цінової конкуренції на програми лояльності, кешбек, бонуси для онлайн-розміщення. Вкладника сьогодні залучають не лише відсотком, а й зручністю. Найпопулярніший вибір — депозити на 6−9 місяців: і дохідність непогана, і кошти не заморожені надовго.

Податки з депозиту: скільки треба заплатити державі

Перш ніж радіти з 17,5% річних, варто порахувати, скільки від цього залишиться після податків. З доходів за депозитами в Україні утримують 23%: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 5% військового збору. Банк відраховує їх автоматично — вкладник отримує вже «чисту» суму.

Тобто від номінальних 17,5% річних реально залишається близько 13,5%. Це вже зовсім інша картина.

Інфляція з’їдає решту

Але й це ще не кінець розрахунків. Інфляція в Україні у 2026 році залишається підвищеною — у діапазоні 11−13,5% річних. Якщо взяти середину — 12%, і порівняти з реальною дохідністю після податків у 13,5%, то чистий «виграш» вкладника становить лише 1,5 відсоткових пункти.

І це в оптимістичному сценарії — з максимальною акційною ставкою, яку ще треба знайти й встигнути оформити. За середньоринковими 13−14,5% після сплати 23% податків реальна дохідність балансує близько нуля або взагалі іде в мінус.

Висновок простий: депозит сьогодні — не про заробіток. Це інструмент захисту від ще більших втрат. Тримати гроші готівкою або на картковому рахунку без відсотків — значно гірше. Але й ілюзій щодо «пасивного доходу» від депозитів краще не мати.

Що робити, якщо депозит — це не про заробіток

Якщо мета — реальний дохід вище інфляції, варто дивитися на інші інструменти.

  • Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — найближча альтернатива депозиту. Дохідність за гривневими ОВДП зараз також у діапазоні 15−16% річних, але є суттєва різниця: доходи з ОВДП не оподатковуються. Тобто реальна дохідність на руки вища, ніж у депозиту при тій самій номінальній ставці.
  • Акції — в Україні через воєнний стан традиційний фондовий ринок фактично не працює для роздрібних інвесторів. Проте з’явився альтернативний формат: токенізовані акції великих світових компаній, доступні через низку платформ. Це реальний спосіб отримати доступ на глобальний фондовий ринок без виходу за кордон.
  • Токенізована нерухомість — порівняно новий інструмент для України. Дозволяє інвестувати в нерухомість із невеликим чеком, отримуючи частку доходу від оренди або зростання вартості об’єкта. Ринок поки невеликий, але розвивається.
  • Криптовалюти — найвищий потенційний дохід і найвищий ризик одночасно. Для більшості інвесторів розумна частка в портфелі — не більше 10%. Стрибки цін на криптовалюту не підходить для грошей, які можуть знадобитися найближчим часом.

Депозит і надалі залишається базою — надійною, передбачуваною, з гарантією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) до 600 000 грн. Але якщо є горизонт хоча б на рік і готовність трохи розібратися в інструментах — тримати все лише на вкладі вже не найкраще рішення.

Читайте також: Українці шукають захист від інфляції у золоті й сріблі: що стоїть за цим попитом

Читайте также: У monobank зміни у SWIFT-платежах за кордон: що варто знати фізособам і бізнесу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *