Багато хто приходить на фондовий ринок із багажем ілюзій. Проте реальний ринок швидко вчить оцінювати бізнес, а не лише красиве лого. Ми поспілкувалися з інвестором Тарасом Гуком про те, як еволюціонував його підхід до капіталу. У цьому інтерв’ю ми говоримо про найдорожчі помилки інвесторів, різницю між крутою компанією та хорошою акцією, втрачені ілюзії, а також про те, як українцям сьогодні легально виходити на світові ринки.
Читайте также: Зеленский Биография: жизненный путь, карьера и личная жизнь
Фото: Тараса Гука
MC: Чому саме фондовий ринок, а не інші активи — крипта, золото, срібло, які багато українських інвесторів теж пробували?
Тарас Гук: Я почав активно інвестувати із 2020 року. До того часу інші активи — криптовалюта, різні сировинні товари, золото, срібло — були для мене загадковими. Чому вони зростають, чому падають — це було складно прогнозувати. Навіть якщо ти на чомусь заробляєш, завжди виникає питання: чому так сталося і чи буде так надалі.
Коли я почав детальніше розбиратися у фондовому ринку, стало очевидно, що тут інвестор може:
- визначити реальну оцінку активу;
- оцінити співвідношення ризику до потенційної винагороди;
- спрогнозувати можливе подальше зростання.
Усе це базується на вільному грошовому потоці компаній, динаміці виручки й прибутків. У крипті чи золоті цього немає. Тому я ніколи особливо в них не вірив, а останні роки на фондовому ринку лише підсилили мою недовіру до таких активів. Так, вони можуть бути спекулятивними чи певним хеджем (захистом — ред.), але ціна там формується виключно попитом і пропозицією. Часто це перетворюється на гру.
Актуально зараз: Лістинг SpaceX — як криптобіржі вже торгують компанією, яка ще не вийшла на ринок
MC: Але ж ціна акцій на фондовому ринку теж залежить від попиту і пропозиції?
Тарас Гук: Абсолютно. Але є принципова різниця: за акцією стоїть компанія й бізнес, який можна аналізувати. Ціна акції — це одне, а компанія — зовсім інше. Коли ми купуємо акції, маємо мислити так, ніби купуємо 100% бізнесу. Тоді можна зрозуміти, за скільки років вкладення повернуться і чи є взагалі сенс інвестувати. Якщо ви не готові купити всі акції компанії, то, можливо, не варто купувати й одну.
MC: Тарасе, ви відомий криптоскептик, але золото завжди вважали надійним активом, чому ви не вірите в нього?
Тарас Гук: Для мене золото й крипта сприймаються однаково. Коли інвестор купує золото, він сподівається лише на те, що з’явиться хтось інший, хто придбає його за вищою ціною. Сам актив не змінюється. Золото не платить дивідендів, не генерує прибутки, не створює виручку.
Від криптовалюти воно відрізняється лише тим, що в нього є значно більша історична віра, зокрема з боку інституційних інвесторів та центробанків. Але світ рухається в бік цифровізації, і, як на мене, роль золота поступово зменшуватиметься.
Пастка знайомих брендів
MC: Купити всю компанію для роздрібного інвестора — це важкувато уявити. Поясність вашу логіку?
Тарас Гук: Це лише підхід до оцінки. Очевидно, ніхто з нас не може купити 100% акцій Google, який зараз коштує $4 трлн. Але важливо, що рік тому й зараз Google залишається тим самим бізнесом із хорошими прибутками.
Коли акція коштувала $150, а оцінка компанії за співвідношенням «ціна/прибуток» на акцію була на рівні 15, компанія була об’єктивно дешевою. Я розраховував, що за п’ять років інвестор подвоїть вкладення. Вийшло так, що ринок переоцінив компанію, піднявши оцінку до 30, і акція подвоїлася за рік. Чи купувати Google зараз? Навряд, імовірність подвоєння значно менша. Логічніше дивитися на Meta, яка торгується за нижчою оцінкою, а її бізнес зростає швидше. Треба оцінювати компанію як цілий бізнес, незалежно від вашої частки.
MC: Інвестори-початківці часто кидаються на знайомі, але дешеві активи, наприклад акції Ford, просто щоб володіти відомим брендом. Потім розуміють, що вони завжди приблизно стільки й будуть коштувати, зараз їх ціна $14, а у 2021 році вони коштували $11.
Тарас Гук: Це типовий шлях. Багато хто починає з автовиробників: знайомий продукт, є власне авто, бренд на слуху. Але це сектор, у який інвестувати складно — там гігантська конкуренція. Багато європейських брендів переживають кризу через тиск Китаю. Коли бізнес закредитований на 10 років наперед, а відсотки за боргами перевищують прибуток, це не є хорошою інвестицією.
До теми про акції: Мільярдер Білл Акман не зміг купити Universal Music — і тепер продає акції компанії
MC: А якщо інвестор вибирає компанії типу McDonald’s чи Coca-Cola? Наскільки правильний підхід купувати те, що можна «помацати»?
Тарас Гук: Пітер Лінч (американський фінансист — ред.) казав: інвестуйте в бізнеси, які можете «помацати». Це показує ціннісну пропозицію компанії. Але це лише один критерій. Прив’язаність до бренду часто стає проблемою. Під час пандемії акції Nike злетіли, компанія торгувалася за космічними оцінками (на рівні 60). Потім прибутки зменшились, і акція впала. Той, хто просто «любить кросівки» і не дивиться на оцінку бізнесу, пропускає момент, коли треба виходити.
Три найдорожчі помилки інвестора
MC: Які три найдорожчі помилки ви зробили як інвестор, і що найчастіше повторюють новачки?
Тарас Гук: Я б почав із помилок, які робить більшість, включно зі мною:
- Страх втратити гроші. Ринки стали дуже нестабільними. Індекс може за день впасти на 3–4%, а акція — на 20%. Ризик треба обмежувати розміром позицій, і на ринок не повинні йти кошти, які вам знадобляться через рік чи два. Інвестори через це роблять помилки — продають у збиток або виходять рано;
- Завищені очікування. Люди дивляться на середню історичну дохідність у 10% річних і чекають, що так буде кожного року. Насправді ринок дає рівно 10% вкрай рідко: він або зростає значно більше, або падає.
- Страх втраченої вигоди. Коли якийсь сектор швидко зростає (ШІ, електрокари), люди намагаються «наздогнати» прибуток і купують на піку без аналізу, на емоціях, думаючи, що всі заробляють, а вони — ні. Останні падіння в секторі чіпів найбільше вдарили саме по тих, хто купував лише «тому що зростає».
MC: Тому ви радите чекати корекції (тимчасове падіння ціни) ринку, щоб купити актив?
Тарас Гук: Це одна з найдорожчих помилок. Люди дивляться на графік S&P 500, бачать зростання і бояться заходити. Але ніхто не знає, коли буде пік ціни. Статистично ринки зростають 80% часу. Увесь час чекати корекції — це втрачати дохідність за роки зростання. Якщо ви боїтеся обирати окремі акції, просто купуйте індекс S&P 500 (це кошик із 500 найбільших компаній США, який можна купувати як акцію однієї компанії — ред.).
MC: Тобто купуй індекс і не переймайся? Така ідея?
Тарас Гук: Якщо ви боїтеся — так. Але якщо у вас є досвід, ваша мета — перевищувати дохідність індексу, то варто звертати увагу на окремі компанії й формувати концентрований портфель, інакше немає сенсу брати додатковий ризик. В індексах багато компаній із низьким зростанням (1–3%). Серед 500 компаній реально варті уваги для відбору, умовно, не більше 50.
Коли хороша компанія виявляється поганою інвестицією
MC: Чи можете навести приклад хорошої компанії, яка стала поганою інвестицією?
Тарас Гук: Класика — Intel, Nokia, Cisco часів доткомів (економічна «бульбашка» в США у 2000 році — ред.). Це були чудові бізнеси, але ті, хто купував їх за завищеною оцінкою, сиділи в мінусах десятиліттями.
Читайте також: Пасивний дохід: як капітал приносить гроші, поки ви займаєтесь своїм життям
Інший приклад — Amazon. Це монополіст у e-commerce та лідер у хмарних сервісах. Здавалося б, бенефіціар буму ШІ. Але останні п’ять років за дохідністю він програє S&P 500. Причина в тому, що компанія реінвестує майже весь операційний потік: $200 мільярдів капітальних витрат при $180 мільярдах операційного грошового потоку — це ризик для ціни акції. Інвестор має розуміти, що це може бути «хороша компанія, але не обов’язково хороша акція» на певному відрізку часу.
Читайте также: У Росії голова Центробанку Набіулліна зникла з публічного простору: ЗМІ пишуть про можливу відставку
MC: Які ознаки змушують вас продати акцію?
Тарас Гук: Велика помилка — тримати акцію в мінусі з думкою «вийде в нуль і продам». Акція не знає, за скільки ви її купили. Продавати треба, коли ламається ваша інвестиційна теза.
Наприклад, я купував Salesforce з очікуванням прискорення виручки завдяки ШІ. Кілька кварталів вони не виконували орієнтирів. Я продав акцію, хоч вона й була в плюсі, бо бізнес не виконав мої критерії. Те саме було з Apple: я купував під очікування зростання виручки у 10%, але коли кілька років поспіль було 2–3% при високій оцінці, я вийшов. Вона потім ще зросла, але я не шкодую.
Як легально інвестувати з України зараз
MC: Як працювати українському інвестору зараз, в умовах війни та валютних обмежень НБУ? Що думаєте про токенізовані акції, які легко купити в Україні без брокера?
Тарас Гук: Токенізовані акції я не рекомендую. Це похідні інструменти, які не дають вам прав акціонера. Ви маєте володіти реальними паперами.
Зараз фактично єдиним нормальним варіантом для українців залишається американський брокер Interactive Brokers (IB). Він дозволяє легально відкривати рахунки.
MC: Як це працює? Вони обходять обмеження НБУ?
Тарас Гук: Нічого не обходять. В Україні законно мати рахунки в іноземних фінансових установах. Обмеження діють лише на прямі перекази (SWIFT) на брокерські рахунки. Ви легально поповнюєте карткою закордонний платіжний сервіс (наприклад, Genome) у межах лімітів НБУ (близько 50 000 грн на місяць з кожного із ваших банків), а вже звідти переказуєте гроші на IB. Так, є комісії платіжних сервісів, але це повністю білий, легальний канал.
Закон про валюту й валютне регулювання, ухвалений у 2014–2015 роках, закріпив право кожного українця відкривати рахунки в іноземних банках, брокерських і платіжних компаніях без індивідуального дозволу НБУ.
Раніше справді потрібно було брати окремий дозвіл. Зараз це ваше пряме право: ви можете піти в будь-який іноземний банк, до брокера чи платіжний сервіс і відкрити рахунок.
Інше питання — переказ коштів. До 2022 року був ліміт 100 000 євро/доларів на рік на інвестиційні перекази. Після початку повномасштабного вторгнення НБУ ввів обмеження на міжнародні перекази, зокрема на брокерські рахунки, окрім карткових переказів «картка–картка».
Читайте також: Українці шукають захист від інфляції у золоті й сріблі — що стоїть за цим попитом
MC: А чи не забагато у нас обмежень? Треба ж людям й гроші теж заробляти.
Я вважаю, що НБУ треба переглядати ці обмеження. У 2022–2023 роках обмеження були логічними, але зараз ситуація змінилася: бізнеси адаптувалися, економіка працює, українці все одно виводять кошти різними нелегальними схемами — через крипту, готівку, що тільки додає ризиків. Краще зробити прозорий режим із чіткими лімітами, ніж тримати надто жорсткі заборони.
Техногіганти та світові ринки
MC: Усі говорять про «велику сімку». Чи є сенс новачку зараз купувати ці акції, чи вони вже занадто зросли у ціні?
«Велика сімка» (Magnificent Seven) — неофіційна назва семи найбільших публічних компаній США за ринковою капіталізацією: Nvidia, Apple, Alphabet (Google), Microsoft, Amazon, Meta та Tesla. Попри те що Broadcom наразі також входить до числа найбільших американських корпорацій, традиційно до цієї групи її не зараховують.
«Велика сімка» — це найбільші компанії в США. Джерело: Companies Market Cap.
Тарас Гук: Купувати їх «пакетом» я б не радив. Треба дивитися на оцінку. Наприклад, Meta зараз дешева на фоні темпів її зростання. Nvidia, попри свою гігантську капіталізацію, за співвідношенням оцінки до темпів зростання зараз найдешевша за останні 10 років. Важливо не просто брати «те, що на слуху», а аналізувати прибутки компаній. Microsoft — історично дорога, але зараз її оцінка знизилась, а бізнес отримує сильний імпульс від ШІ.
MC: Ви радите дивитися на інші ринки: Європу, Китай, Японію, Корею?
Тарас Гук: Якщо Samsung — корейська компанія — цього року заробить стільки ж чистого прибутку, як Nvidia, але торгується з оцінкою 10, а не 30+, то я купуватиму Samsung.
Географічна диверсифікація як самоціль — це міф. Я шукаю найкращі компанії світу. Тайванська TSMC є світовим монополістом у виробництві чипів. Нідерландська ASML робить унікальне обладнання для них. Їх варто купувати. Але щодо Китаю я обережний. Там є великі компанії — Alibaba, Tencent, ByteDance, але в Китаї величезні політичні ризики: у будь-який момент влада може змінити правила, і ваші акції обваляться.
У підсумку все одно 70–80% мого портфеля — США. Просто через те, що найбільші за прибутком і якістю бізнеси зосереджені саме там.
До теми: Як купити акції Apple, золото чи срібло без брокерського рахунку: розповідаємо про RWA
MC.today: Деякі іноземні компанії торгуються в США, а інші де можна купити?
Тарас Гук: Так. Особливість Interactive Brokers у тому, що вони з самого початку будували міжнародну присутність. Засновник — угорець, і стратегія була не тільки на американському ринку.
Через IB можна купувати папери на американських, європейських, азійських біржах. Китай — окрема історія: багато китайських компаній торгуються через Гонконг, а не напряму на материкових біржах, але доступ до них теж є.
У Кореї раніше були внутрішні обмеження, але тепер місцевий ринок відкритий, і IB дозволяє торгувати корейськими акціями. Те саме з Тайванем, європейськими біржами тощо.
Частину компаній я купував саме на європейських біржах (Франкфурт тощо), частину — на первинних ринках (Тайвань, Корея) або через американські лістинги, якщо вони є.
MC: Наостанок. Чи з’явиться в Україні свій повноцінний фондовий ринок?
Тарас Гук: Він з’явиться тоді, коли у нас запрацює накопичувальна пенсійна система та податкові стимули для приватних інвесторів. Пенсійним фондам потрібні інструменти з дохідністю вищою за звичайні облігації. Тоді наші гіганти — Нова пошта, Rozetka, АТБ — матимуть мотивацію ставати публічними, а люди зможуть інвестувати в бізнес, яким користуються щодня.
Читайте також: Чому срібло – це не «дешевше золото» і як цей актив працює для інвестора
Читайте также: Київська прокуратура спростувала затримання бізнесмена Василя Веселого — ЗМІ
