Шахраї частіше підлаштовують свої дії під конкретну людину й навіть можуть змусити самостійно ділитися даними платіжної картки. Часто жертва може навіть не замислюватися над тим, що насправді сталось. Про це MC: Money & Career розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління «Глобус Банку».
Читайте также: Міжнародну платіжну систему Payoneer продадуть за $2,75 млрд
Банкірка відмітила, що зараз багато схем використовують технічні інструменти та ґрунтуються на маніпуляції свідомістю через стрес, поспіх чи обіцянки великої вигоди.
«По суті зловмисники “обеззброюють” громадянина, граючи на його страхах та слабкостях. І саме така вправна “гра” блокує критичне сприйняття, даючи змогу ухвалювати емоційні рішення. Людина навіть не замислюється, що самотужки назвала, приміром, код із SMS, перейшла за сумнівним посиланням, ввела дані картки на фейковому сайті чи переказала гроші нібито знайомій людині», — зазначила Довгальська.
Офіційна статистика щодо шахрайства з картками в Україні
За даними НБУ, у 2025 році кількість незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками зменшилася на 5%, до 256 тис. операцій. Водночас загальна сума збитків зросла на 24%, до 1,4 млрд грн.
Важливо також враховувати, що середній розмір однієї незаконної операції виріс на 30%, до 5,5 тис. грн (проти 4,2 тис. грн у 2024-му).
«Статистика свідчить, що шахрайство стає “дорожчим” для потерпілих. Якщо раніше частина схем була масовою і менш прицільною, то зараз зловмисники дедалі краще готуються, сценарії, підбираючи 100-відсотковий влучний момент, коли їхня схема спрацює і психологічно тиснуть на людину», — пояснила експертка.
Читайте также: Контроль посилюється. Найбільший банк Португалії закриває рахунки росіян
Читайте також: Українцям можуть повертати на рахунки гроші, втрачені через шахраїв — законопроєкт
5 найпоширеніших шахрайських схем у 2026 році
Цьогоріч шахраї будували свої схеми не лише навколо спроб отримати карткові дані, а й навколо психологічного тиску на клієнта.
- Дзвінок «зі служби безпеки банку» для виманювання даних картки, кодів з SMS. Також шахраї просять переказати гроші на «безпечний рахунок».
- Фішинг: посилання на фейкові сайти банків, держорганів, служб доставки, після введення реквізитів дані картки потрапляють до шахраїв.
- Фейкові виплати «соцдопомоги», «компенсацій» чи «бонусів», для отримання нібито треба ввести фінансові дані на сторонніх сайтах.
- Злам акаунтів: зловмисники через соцмережі ваших знайомих просять позичити гроші.
- SIM-swap: перехоплення чи перевипуску фінансового номера телефону для отримання доступу до мобільного банкінгу та пошти.
Читайте також: Олег Гороховський попередив про нову шахрайську схему – на що звернути увагу українцям
Як діяти, щоб вас не ошукали фінансові шахраї
Довгальська на прикладі поширених схем пояснила, що робити українцям, щоб не втратити гроші:
- Дзвінок «з банку»: самостійно передзвоніть до офіційного контакт-центру банку, номер вказаний на сайті чи на звороті картки.
- Повідомлення «картку заблоковано» — не називайте CVV, PIN чи коди з SMS. Перевіряйте статус картки тільки в офіційному застосунку, банку чи через контакт-центр.
- «Виплата/компенсація/допомога» — не переходьте за посиланнями в SMS, перевіряйте інформацію на офіційних ресурсах.
- «Родич у біді» — обов’язково передзвоніть людині або її близьким перед переказом грошей.
- Продажі онлайн — не вводьте дані картки нібито для «отримання оплати», достатньо IBAN або номера картки, а не CVV-коду, PIN-коду чи паролів.
- Підозрілі сайти — перевіряйте адресу та домен, не вводьте дані на сумнівних сторінках.
- Злам месенджера — увімкніть двофакторний захист, використовуйте складні паролі, перевіряйте незвичні прохання знайомих через інші канали зв’язку.
Якщо є підозра на шахрайство — одразу блокуйте картку та звертайтеся до банку, зберігайте всю переписку та докази.
Читайте также: Курс валют НБУ. Євро зростає
