Про це йдеться в повідомленні на сайті Міністерства енергетики України.
«Щонайменше 375 млн євро на відновлення енергетичної інфраструктури та нові внески до Фонду підтримки енергетики», — повідомив перший віцепрем’єр-міністр України — Мміністр енергетики Денис Шмигаль про підсумки «енергетичного рамштайну» у Ґданську.
Читайте также: Мінус кілограми, плюс витривалість: технологічні інновації у виробництві бронеплит
За його словами, за результатами зустрічі партнери оголосили про додаткову допомогу українському енергетичному сектору, а саме:
- Сполучені Штати Америки — 175 млн доларів США;
- Швеція — 137 млн євро;
- Норвегія — 77 млн євро;
- Естонія — 2,125 млн євро;
- Ісландія — 550 тис. євро;
- Литва — 4 млн євро.
Під час заходу до учасників засідання звернулися комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос, перший віцепрем’єр-міністр України — Міністр енергетики Денис Шмигаль, міністр зовнішньої торгівлі Французької Республіки, що наразі головує в G7, Ніколя Форісьє, міністр енергетики Республіки Польща Мілош Мотика.
Зі словами підтримки виступили представники країн G7+ та міжнародних організацій, зокрема, Канади, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії, США, Норвегії, Естонії, Ісландії, Нідерландів, Литви, Республіки Корея, Латвії, Швеції, Словацької Республіки та ЄІБ, ПРООН, Світового банку, Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Марта Кос у свою чаргу запевнила, що ЄС буде продовжувати підтримку української енергетики, яка зазнає прицільних російських атак. Єврокомісарка анонсувала, що під час Конференції у Ґданську Україна отримає від ЄС перший транш у розмірі 3,5 млрд євро із пакету підтримки на загальну суму 90 млрд євро. Відповідні кошти допоможуть Україні підготуватися до наступної зими. Вона наголосила на необхідності продовження Україною євроінтеграційних реформ і відзначила успіхи щодо виконання плану заходів для інтеграції до європейських енергоринків.
Ніколя Форісьє також акцентував на готовності країн G7 підтримувати Україну у підготовці до наступної зими, зокрема через механізми Фонду підтримки енергетики України.
Мілош Мотика підкреслив, що продовження підтримки України європейськими партнерами важливе для стабільності в регіоні і загальної енергетичної безпеки ЄС.
Читайте также: Мінус кілограми, плюс витривалість: технологічні інновації у виробництві бронеплит
Раніше повідомлялося, що 27 травня 2026 року у день 10-річчя Сил спеціальних операцій, президент України Володимир Зеленський присвоїв Окремому центру ССО Північ почесну назву «імені Героїв УПА».
19 червня 2026 року президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла, врученого в 2023 році. Навроцький заявив, що присвоєння одному з українських військових підрозділів назви на честь Героїв УПА «виходить далеко за межі внутрішніх справ України».
23 червня повідомлялось, що прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко очолить українську делегацію на Конференції з відновлення України в Гданську замість президента Володимира Зеленського, щоб уникнути «зайвої політизації» заходу.
Речник МЗС України Георгій Тихий підкреслив, що заходи у Гданську «не потребують обов’язкової особистої присутності» Сибіги, бо і з польського боку «акцент не на міністрі закордонних справ і дипломатичній складовій, а на урядовому, економічному, безпековому, інфраструктурному, гуманітарному, бізнесовому та інших вимірах, яким присвячена конференція».
Своєю чергою, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно назвав рішення Зеленського не їхати в Гданськ «жестом деескалації напруги» у відносинах між Києвом і Варшавою.
У Гданську до обговорення потреб української енергетики на засіданні Координаційної групи з питань енергетики України G7+ долучилися 20 країн, представники ЄС та 6 міжнародних організацій.
Читайте также: Без Зеленського і Навроцького. У польському Гданську сьогодні стартує велика конференція з відновлення України: що це за подія
