23 червня на Ірпінській набережній співали купальських пісень, плели вінки, прикрашали Марену й запускали вінки на воду. Свято Купала організувала Будівельна група Синергія — для мешканців, ірпінців та гостей міста.
Читайте также: На відбудову України. Dragon Capital вдалося залучити майже €260 млн до флагманського європейського фонду
Купала — одне з найдавніших літніх свят української традиції, у якому поєдналися вода, вогонь, пісні, трави, вінки та обряди, що століттями допомагали людям відчувати зв’язок із природою і своїм корінням. Навколо нього сформувалися десятки символів і звичаїв: плетіння вінків, прикрашання Марени, обрядові пісні, хороводи, купальське вогнище та запуск вінків на воду.
Особливої ваги такі події набувають сьогодні, під час війни, коли ворог намагається знищувати не лише міста й будинки, а й культурні осередки, пам’ять, традиції та зв’язок українців зі своїм корінням. Тому знайомство з українськими обрядами, піснями й символами — це не тільки дозвілля. Це спосіб зберігати й передавати культурну спадщину далі: дітям, рідним, сусідам, спільноті.
«Для нас важливо створювати середовище, де люди можуть відчувати зв’язок із культурою, одне з одним і місцем, у якому живуть. Українські традиції мають жити у сучасних дворах, на набережних, у спільних подіях. Саме так вони залишаються живими — коли їх не просто згадують, а проживають разом», — зазначила бренд-директорка Будівельної групи Синергія Анна Тесляк.
Свято розпочалося з плетіння купальських вінків. Учасниці вплітали польові й лісові трави, дізнавалися про символіку рослин і поступово створювали власні об’ємні вінки. Для багатьох це стало не просто творчою активністю, а можливістю доторкнутися до традиції, яку колись знали й передавали в родинах.
У цьому була й дуже тепла, майже камерна естетика: живе жіноче коло, розмови під час плетіння, білі сукні, захід сонця над річкою і великі об’ємні вінки, створені власноруч. Учасниці не просто робили прикрасу — вони на кілька годин переключалися з буденності, сповільнювалися, знайомилися між собою і торкалися чогось нового через дуже давню українську традицію.
Читайте также: Курс валют НБУ. Без особливих змін
Після цього гості долучилися до прикрашання Марени живими квітами та яскравими стрічками. У купальській традиції цей образ пов’язаний із природою, родючістю, розквітом і циклічністю життя.
Етногурт ЯсноКрасно співав автентичні купальські пісні, водив із гостями хороводи й залучав до дійства навіть тих, хто просто гуляв набережною. Люди зупинялися, підходили ближче, слухали співи й ставали частиною спільного вечора.
Ближче до вечора набережна стала ще атмосфернішою. Учасники стрибали через купальське вогнище, а наприкінці свята запускали сплетені вінки на воду річки Ірпінь.
Для Синергії такі події є частиною ширшої ідеї — створювати середовище, у якому люди не просто живуть поруч, а знайомляться, спілкуються, розділяють спільні моменти й відчувають приналежність до місця. Саме з таких подій формується жива спільнота, а українські традиції стають ближчими, зрозумілішими й природно вплітаються в сучасне міське життя.
Читайте также: Ліна Костенко В Молодості: Рання Життєва Дорога Та Творчий Шлях
Традиції живі, поки їх пам’ятають, проживають і передають далі.
