Ціни на житло в португальській столиці нині у 18,7 раза перевищують типовий річний дохід домогосподарства, повідомляє Euronews. За цим показником Ліссабон поступається лише хорватському місту Сплит, що ставить під сумнів статус Португалії як успішної історії на континенті.
Читайте также: Олексій Суханов Особисте Життя: Від Кар’єри до Родинних Цінностей
Криза доступності
Коефіцієнт «ціна-дохід» — це головний показник ринку. Він визначає кількість років, які потрібні людині для купівлі нерухомості з середньою зарплатою. Провідний економіст ABN AMRO Майк Ланген наголошує: показник вище 10 є критичним. Стандартна іпотека передбачає витрати на житло в межах 30% доходу, тому вищі цифри вказують на те, що власне житло стало недосяжним для місцевих мешканців.
Антирейтинг міст очолили Ліссабон та Сплит. Там коефіцієнт становить 18,7, що майже вдвічі перевищує «червону зону». До переліку найбільш недоступних міст увійшли:
- Прага, Мілан та Тирана — 18,1;
- Відень — 17,4;
- Белград — 17,2;
- Париж — 17,0;
- Лондон — 16,0;
- Брно — 15,8.
Столиця Португалії наочно демонструє викривлення ринку. Ціни на нерухомість зросли значно швидше, ніж доходи португальців. Це закріпило за Ліссабоном статус одного з найбільш проблемних міст Європи.
Чому нерухомість недосяжна
За останнє десятиліття ціни на житло в Португалії зросли на 240%, а середні зарплати — лише на 59%, свідчать дані Global Property Guide. Вартість нерухомості зростала вчетверо швидше за доходи. У центрі Ліссабона квадратний метр коштує €6763, а апартаменти площею 50 кв. м обійдуться у €338 000. При чистій річній зарплаті у €17 000 португальцю потрібно віддати майже 19 річних доходів за квартиру.
Головна причина — критичний брак житла. В економічному огляді за 2026 рік ОЕСР назвала Португалію країною з найнижчим рівнем доступності житла у світі. Регуляторні бар’єри та слабкий ринок оренди гальмують пропозицію. Країна вводить в експлуатацію до 30 000 одиниць житла на рік, хоча галузеві оцінки вказують на потребу у 50 000. Частка соціального житла становить лише 2%. Водночас аналітики ABN AMRO наголошують на іншому аспекті: в Європі на зростання цін історично більше впливали доходи та іпотечні ставки, ніж дефіцит будівництва чи демографія.
Читайте также: Глобальна «Уолл-стріт». Чому інвестори обирають токени замість біткоїна та банківських рахунків
Протестний рух
Дефіцит доступного житла викликав у Португалії масштабні протести. З 2023 року рух «Casa para Viver» збирає на вулицях десятки тисяч людей. Учасники акцій виходять з гаслом «Já não dá»(«Так більше не можна»). Люди вимагають стримати ріст орендної плати, збільшити кількість соціального житла та заселити пусті будинки. Активисти наголошують: це право гарантує конституція.
Ситуація критична на околицях Ліссабона. У поселенні Талуде(муніципалітет Лореш) мешканці постійно опиняються під загрозою виселення. Більшість дорослих там працюють повний день, проте ринкові ціни на житло для них занадто високі. Хайме Луке з консультативної ради Єврокомісії застерігає: наслідки виходять за межі нерухомості. Місто втрачає економічну конкурентність, коли вчителі, лікарі, поліцейські чи студенти не мають змоги там жити.
Житлова бульбашка
Економісти не чекають різкого обвалу ринку. Бульбашка виникає, коли ціни відриваються від реальності, проте Банк Португалії у звіті за травень 2026 року вказує на інше. Дефіцит житла штовхає ціни вгору, але жорсткі вимоги до іпотеки стримують ризиковані позики. Саме вони зазвичай провокують крах ринку.
Аналітики BPI Research очікують, що ціни в країні зростуть на 11,7% до кінця 2026 року. Попит з боку іноземців та обмежена пропозиція підтримують цей ріст. Ринок може бути дуже дорогим, проте не класичною спекулятивною бульбашкою.
Водночас цифри подають тривожні сигнали. Коефіцієнт «ціна-дохід» наближається до 19. Це свідчить про те, що внутрішні доходи вже не пояснюють рівень цін. Ціни не обов’язково впадуть, проте розрив між вартістю нерухомості та зарплатами став максимальним за останні десять років. Ліссабон залишається одним із найменш доступних ринків у Європі.
Читайте также: НАБУ і САП оголосили підозру Тищенку у справі про $1 млн за «вирішення питання» з кол-центрами
