Прожитковий мінімум в Україні потребує не косметичного, а концептуального перегляду — його досі розраховують за методикою, яка втратила зв’язок із реальними витратами українців. Про це написав у своєму Telegram-каналі Данило Гетманцев, народний депутат і голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Читайте также: Студенти елітних вишів проводять літо, запускаючи ШІ-стартапи, щоб не шукати роботу
У чому проблема з розрахунком
За словами Гетманцева, прожитковий мінімум за задумом має бути сумою, якої вистачає на прожиття. Натомість в Україні його й досі рахують за підходами, що не відповідають сучасним реаліям.
«Насправді ж в Україні його досі рахують за підходами, які давно втратили будь-який зв’язок із реальністю. Ми досі сперечаємося, скільки людині потрібно курток, шкарпеток чи купальників на кілька років», — зазначив він.
Читайте також: ПДФО можна зменшити: хто має право на пільгу в 2026
Як рахують прожитковий мінімум у Європі
Гетманцев пояснив, що в більшості європейських країн логіка розрахунку інша. Спочатку визначають те, що можна об’єктивно порахувати, — повноцінне харчування. «Фахівці можуть чітко визначити, які продукти і в якій кількості потрібні дитині, працездатній людині чи людині похилого віку для збереження здоров’я», — написав депутат. Далі цей набір продуктів оцінюють за реальними цінами.
Решту потреб визначає інший принцип: у законі прописують структуру прожиткового мінімуму, де вартість продуктів становить лише певну частку загальної суми, а решта коштів спрямована на житло, транспорт, ліки, одяг, освіту, культуру та інші повсякденні потреби. Людина самостійно вирішує, на що саме витрачати ці кошти.
Читайте також: Національний кешбек за квітень надійшов на картки: на що можна витратити та коли згорять гроші
Скільки українці й європейці витрачають на їжу
За словами Гетманцева, чим заможніша країна, тим меншу частку сімейного бюджету люди витрачають на харчування. У країнах ЄС ця частка переважно становить 10–13%: в Австрії — 10,9%, у Німеччині — 11,8%, у Люксембурзі — 9%.
Читайте также: Курс валют НБУ. Євро падає
В Україні ситуація протилежна. За наведеними депутатом даними, близько 40% доходів українці витрачають на продукти харчування, 31% — на комунальні послуги та оренду житла, 9% — на охорону здоров’я, ще 4% — на транспорт. Разом майже 80% усіх доходів ідуть лише на найнеобхідніше. «Це один із найгірших показників у Європі», — зазначив Гетманцев.
Що пропонує депутат
На думку Гетманцева, перегляд прожиткового мінімуму — невідкладне питання. «Ми маємо нарешті відв’язати від прожиткового мінімуму всі показники, які не пов’язані із забезпеченням базових потреб людини. І зробити його тим, чим він має бути насправді, — чесним і зрозумілим стандартом мінімального рівня життя», — написав він.
Що це означає для українців?
Прожитковий мінімум в Україні — не абстрактний показник: до нього прив’язані десятки соціальних виплат, пільг і розрахунків, включно з податковою соціальною пільгою, про яку ми писали раніше. Якщо методику розрахунку дійсно перегляне Верховна Рада, це може вплинути на розмір значної частини соціальних виплат і лімітів, які зараз орієнтуються на застарілу цифру.
Для тих, хто цікавиться сімейним бюджетом, наведені дані — корисний орієнтир: якщо витрати на харчування, комуналку й оренду забирають у вас близько 80% доходу, як у середньому по Україні, це відповідає загальнонаціональній тенденції, а не є ознакою особисто неефективного планування фінансів.
Наразі це заява нардепа, а не ухвалене рішення чи законопроєкт — тому конкретні зміни до методики розрахунку прожиткового мінімуму ще належить розробити й затвердити на законодавчому рівні.
Читайте також: Гривня чи євро? Банкір розповів, коли Україна перейде на єдину валюту з ЄС
Читайте также: Кличко закликає терміново скликати РНБО щодо підготовки Києва до зими
