Олеся Жулинська,
Керівниця з комунікацій та зв’язків з громадськістю ПриватБанку
У 2020 році ПриватБанк почав говорити «Беремо і робимо». За шість років ця фраза стала не лише частиною комунікації банку, його чесного обовʼязку перед клієнтами, але і відображенням свого часу — віри в дію, рішучість і здатність брати відповідальність та досягати результату. Відтоді минуло шість років, чотири з яких Україна живе в умовах повномасштабної війни. Змінилося все — наші очікування від майбутнього, відчуття власних можливостей і сама мова, якою ми говоримо про мрії, наміри і дії.
Читайте также: Відпустка під час воєнного стану: коли роботодавець може відмовити, а коли — не має права
І великий бізнес, особливо такий як ПриватБанк, що є частиною щоденного життя 18 мільйонів українців, також відчуває ці зміни й трансформується відповідно до них. Тому сьогодні банк говорить до своїх клієнтів — «Щось робиш — щось буде», трішки з гумором, трошки з викликом. Чому саме цього зараз потребує український споживач?
За роки повномасштабної війни українці не лише навчилися жити в умовах високої невизначеності, а й дедалі гостріше відчувають потребу зберігати суб’єктність — можливість самостійно обирати, впливати й діяти навіть тоді, коли значна частина зовнішніх обставин залишається поза їхнім контролем, а часто і з ризиком для власного життя і своїх рідних. Ця дія проявляється у тому як активно клієнти готові йти на ризик і пробувати те про що давно мріяли, але відкладали у глибоку шухляду. А вони готові як ніколи. Торік портфель кредитування бізнесу банком зростав у всіх сегментах вийшовши на загальну цифру +62,4%. Цього року навіть попри дуже складну зиму бізнес продовжує брати кредити — маємо ще +23% у портфелі бізнес банкінгу із початку року. І що найбільш важливо — 40% від цих запитів — на інвестиційні цілі, тобто відкриття нових виробничих ліній, енергоефективність, розвиток. Що це означає — що клієнт більше не чекає кращих часів. Він бере відповідальність за своє майбутнє тут і зараз. Робити щось, що давно хотів. Навіть якщо не впевнений на 100% у тому, що отримає у фіналі, він щось робить, бо щось завдяки цьому однозначно буде.
Після років війни, цей оптимізм уже не означає очікування простих рішень чи гарантованих сценаріїв. Натомість він дедалі більше пов’язаний із відчуттям власної дії: майбутнє не просто трапляється з нами — воно принаймні частково залежить від того, що ми робимо сьогодні.
Це визначає і те, чого людина очікує від бізнесу. Наші дослідження показують, що торік на перші місця серед очікувань респондентів вийшли безпека даних і коштів, зручність користування, відкритість та прозорість. Але найпомітніша зміна — зростання ролі клієнтоорієнтованості. Нині цей показник уже входить до топ-5 за рівнем впливу.
Читайте также: Воррен Баффет назвав несподіваний секрет свого статку в $147 млрд: «Овуляційна лотерея», а не інвестиції
Це означає відхід від узагальненого образу клієнта «типового українця», який неодмінно має прагнути успіху, кар’єри чи власної справи. Людина не хоче, щоб бізнес наперед визначав її цілі або пояснював, що саме вона має вважати успіхом. Вона сама визначає своє «щось» — велику амбіцію чи невеликий, але важливий особистий крок. Роль бізнесу — не задавати напрям, а розуміти вибір людини і бути її інноваційним партнером, аби швидше і простіше допомогти їй рухатися обраним шляхом.
Тепер для бізнесу у центрі комунікації стоїть сама людина. Її вибір. Її власне «щось». Її право самостійно визначати, чого вона хоче від життя і який перший крок готова зробити.
Тому у кампанії немає одного рецепту щастя чи єдиного правильного сценарію успіху. Для когось це довгоочікуваний ремонт, для когось — освідчення в коханні, урожай, зібраний разом з онуками, чи бізнес, відкритий із партнером. У кожного своє «щось» — те, чого хочеться, що важливо і що робить життя своїм. І майбутнє не завжди починається з великого рішення. Іноді — з першого переказу, відкритого рахунку, поданої заявки, придбаного квитка, сказаних важливих слів або іншого першого кроку до мрії.
Читайте также: Начаклувати кар’єру: ринок праці зламався і довів людей до відьом (і ми не жартуємо)
Бо коли щось робиш — щось буде!
