Відповідну пропозицію Єврокомісії(ЄК) було схвалено 458 голосами«за», 140 парламентаріїв висловилися проти, і 44 утрималися, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Читайте также: Повернення держвиплат родинами військових не регулюється – Людмила Денісова
У матеріалах до засідання ЄП нагадується, що 23 жовтня 2025 року 26 держав-членів доручили ЄК представити якомога швидше пропозицію щодо фінансової підтримки України. Єврокомісія запропонувала варіанти такого фінансування. Європейська рада погодилася надати Україні кредит у EUR90 млрд на 2026−2027 рр. на основі позики на ринку капіталів під гарантію бюджету ЄС.
При цьому обумовлювалося, що кредит буде відшкодовано за рахунок репарацій, які передбачається отримати від Росії.
З EUR90 млрд для Києва 60 млрд планується витратити на оборонні цілі України.
Тепер Рада ЄС має ухвалити остаточну офіційну постанову щодо регламенту про надання кредиту.
Раніше повідомлялося, що канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу і президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн не вдалося переконати прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера дозволити надати Україні репараційний кредит із використанням заморожених у Бельгії російських активів.
Німеччина була готова надати гарантії на 25% суми, щоб переконати Бельгію розморозити мільярди на користь України. Але де Вевер хоче ширших гарантій від усіх країн ЄС, щоб Бельгія була повністю застрахована від ризиків.
Бельгійський уряд виступає за те, щоб надати допомогу Україні у вигляді спільної європейської позики, яку де Вевер назвав найпростішим і найдешевшим варіантом.
Але такий підхід вимагав одностайної підтримки всіх 27 держав-членів, тоді як план комісії щодо використання російських активів вимагає лише кваліфікованої більшості.
Водночас Угорщина вже заблокувала ухвалення потенційного рішення про випуск єврооблігацій для фінансування України.
А ось лідери семи країн-членів ЄС звернулися до президентів Єврокомісії та Євроради Урсули фон дер Ляєн і Антоніу Кошти з листом, у якому заявили про рішучу підтримку репараційного кредиту Україні.
Лист підписали прем’єр-міністри Естонії Крістен Міхал, Фінляндії Петтері Орпо, Ірландії Майкл Мартін, Латвії Евіка Сіліня, Польщі Дональд Туск, Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.
На цьому тлі у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Франція тримає в таємниці дані про приватні банки, де зберігаються 18 млрд євро російських активів.
А ось Японія відхилила пропозицію Євросоюзу приєднатися до його плану використання заморожених російських на користь України, чим остаточно зруйнувала надії блоку на отримання глобальної підтримки цієї ініціативи.
Читайте также: Одразу у двох форматах. Європарламент підтримав запуск цифрового євро
Незабаром уряд Японії спростував заяви про те, що Токіо відхилив пропозицію Європейського Союзу приєднатися до його плану з використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні.
Водночас у G7 заявили про готовність розглянути конфіскацію всіх заморожених активів РФ.
Планувалося, що ЄС оголосить рішення про конфіскацію заморожених активів РФ протягом двох тижнів.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко висловилася про позицію G7 щодо російських активів.
А ось президент України Володимир Зеленський заявив, що в тому разі, якщо репараційний кредит не затвердять, буде розроблено інший формат.
Країни Європейського Союзу готові в прискореному темпі ухвалити рішення про«безстрокове» заморожування російських активів, щоб не допустити вето з боку Угорщини.
Водночас у ЗМІ з’явилася інформація про те, що французький банкір, тісно пов’язаний з Росією, який співпрацює з Euroclear, передавав погрози гендиректору Euroclear через репараційний кредит.
На цьому тлі ЄС пригрозив Бельгії«угорським сценарієм», якщо її прем’єр заблокує репараційний кредит Україні.
Крім того, ЄС схвалив механізм, який дає змогу обійти Орбана і заморозити російські активи.
Ну а «вишенькою на торті» стало те, що Центробанк країни-агресора подав позов до Euroclear.
Читайте также: Разова допомога в 40 тис. грн киянам: чи є обмеження щодо витрати коштів – нардеп
