Під керівництвом Євгена Шуліки, наймолодшого голови правління у банківській системі України, АСВІО БАНК здійснює масштабну трансформацію: від побудови власних FinTech-рішень і мобільних застосунків до створення внутрішніх систем на основі ШІ та інфраструктури, стійкої до відключень електроенергії та кіберзагроз.
Читайте также: Європарламент схвалив кредит для України в розмірі 90 млрд євро
Євген Шуліка розповідає про ключові трансформації банку, стратегію розвитку цифрових сервісів, підхід до обслуговування МСБ, інвестиції в українську економіку та бачення того, яким буде банківський ринок у найближчі роки.
— АСВІО БАНК є одним із перших комерційних банків з українським капіталом. Як ви опишете ключову трансформацію банку від установи, що обслуговувала невелику кількість преміальних клієнтів, до сучасної установи, орієнтованої на цифрові рішення?
— Банк було зареєстровано ще у 1990 році під назвою Чернігівський кооперативний банк«Чернігівкоопбанк». Історично він працював 10 років, як «ЧернігівБанк» — саме під цією назвою його було зареєстровано в НБУ в 1991 році. Після зміни акціонерів у 2010-му банк провів ребрендинг і став АСВІО — невеликим гравцем регіонального рівня: з двома повноцінними відділеннями та касами на кілька працівників. Основний фокус тоді був на обслуговуванні преміальних корпоративних клієнтів.
У 2022 році ми почали системну трансформацію. За ці роки від невеликої мережі у п’ять відділень ми виросли до 52.
Останні три роки ми повністю переосмислили модель роботи: оновили бізнес-стратегію, провели глибоку внутрішню ревізію процесів і документів, вирівняли їх під єдиний стандарт. Паралельно ми переходили від класичної мережевої моделі до повноцінного диджитал-банкінгу.
Сьогодні весь клієнтський шлях зібрано в одному цифровому середовищі. Клієнт може самостійно подати онлайн-заявку на відкриття рахунку, пройти онбординг і користуватися будь-яким нашим сервісом — без фізичної присутності у відділенні. Ми створили сервіс, коли швидкість і якість обслуговування не залежать від того, звідки прийшов клієнт — онлайн чи офлайн.
Фактично відділення залишилися для тих, кому з певних причин потрібна допомога або немає можливості оформити все онлайн(наприклад, без застосунку Дія). Але навіть такі клієнти після короткої взаємодії у відділенні переходять у те саме цифрове середовище та отримують сервіс на рівні онлайн-користувачів.
Наша трансформація — це шлях від невеликого регіонального банку до сучасної технологічної установи, де цифрові процеси — основа, а відділення — лише опція.
— Яку основну місію або цінність АСВІО БАНК сьогодні несе своїм клієнтам, зокрема, малому та середньому бізнесу(МСБ) та приватним підприємцям(ФОП)?
— Наша основна цінність — у сервісі. Чи може банк надавати якийсь новий вид послуг, якого немає у конкурентів? Наразі, думаю, що ні. На ринку є перелік послуг, який сформувався за роки диджиталізації, починаючи з 2008‑2010 років, коли з’явилися перші клієнт-банки, мобайл- і веббанкінг. Цей перелік практично не змінювався за останні роки.
Сервіс — це поле, де можна конкурувати з іншими банками. Для нас основне — не залишати клієнта наодинці зі своєю проблемою, виконувати все швидко та якісно.
Те, що банк відносно невеликий, дозволяє краще обслуговувати клієнтів. Ми можемо окремо розглядати заявки, які приходять на гарячу лінію. Коли цих заявок стає мільйон, то це вже перетворюється на статистику, втрачається індивідуальний підхід до клієнта та живе обслуговування.
Але потрібно розуміти, що дуже мало невеликих банків технологічно готові підтримувати та аналізувати ці запити або давати змогу комунікувати з банком напряму, наприклад, через месенджери.
У нас це побудовано через єдиний електронний архів і фахівці підтримки можуть бачити всі документи, які коли-небудь приносив клієнт, та всі взаємовідносини з банком. Наприклад, коли не пройшов платіж, то фахівці це одразу бачать. Це дає високу швидкість обслуговування. Таку систему мають далеко не всі банки, її важко вибудувати. Ми це зробили, і навіть за стрімкого зростання клієнтів сервіс залишиться на тому ж рівні — це закладено в ДНК нашої моделі.
— Ваш ключовий продукт — це самостійно створені цифрові сервіси, що надають клієнту доступ до управління фінансовими потоками бізнесу. Розкажіть про ці рішення. Що саме робить їх проривними та унікальними на ринку України?
— Я уже згадував про єдиний архів, який використовують усі наші зовнішні сервіси. У нас три мобільні банкінги: amobank — класичний необанк для роздрібних клієнтів, ASVIO Business — для ФОПів і юридичних осіб та перший і єдиний в Україні мобільний застосунок для VIP-клієнтів — ASVIO VIP. Останнє рішення ми запустили нещодавно, перед цим його дуже довго тестували. І окремо є сервіс для юридичних осіб будь-якої форми власності — Garantiya для банківських гарантій.
— Банк пропонує інноваційне рішення повного онлайн-онбордингу та ідентифікації для ФОП(лічені хвилини) та юросіб(кілька годин). Чому саме цей аспект клієнтського шляху був пріоритетним для цифровізації і як це вирішує «біль» МСБ в умовах війни?
— За 1,5‑2 хвилини ФОП може пройти онбординг, відкрити рахунки, зареєструвати їх та очікувати від податкової повідомлення про взяття на облік. Ми інтегровані з усіма доступними державними реєстрами, зокрема з реєстрами проблемних клієнтів. Це дозволяє автоматично перевіряти клієнтів через усі реєстри, швидко оцінювати ризики і відкривати рахунок, якщо все добре. Відразу після онбордингу можна проводити дебітові та кредитові транзакції.
Якщо окремі кейси потребують додаткової перевірки й не дозволяють пройти онбординг одразу, то включаються менеджери і це займає трохи більше часу, але гарантує коректність і контроль. Відсоток таких клієнтів невеликий.
Щодо юридичних осіб з одно- або дворівневою структурою, то онбординг займає до двох годин. Якщо юрособа має складну організаційну структру, то процедура займає трохи більше часу за рахунок більшого пакету документів. Але, зазвичай, якщо рахунок потрібно відкрити сьогодні, то він буде сьогодні. І це працює з будь-якої точки світу.
— Як АСВІО БАНК гарантує доступність і надійність своїх сервісів в умовах можливих перебоїв зі зв’язком, електроенергією або ж у разі фізичної небезпеки?
— Якщо у 2022 році це була несподівана історія і більшість компаній не були до цього готові, то наразі ми навіть не помічаємо, що в нас немає електрики. В Україні є вимога про те, що 50 % банківських відділень повинні мати безперебійний зв’язок. У нас 85‑90 % відділень забезпечені всім необхідним для роботи в умовах відсутності електроенергії. Офіси банку теж обладнані кількома каналами зв’язку, генераторами. Уся онлайн-інфраструктура також працює 24 / 7.
Читайте также: Повернення держвиплат родинами військових не регулюється – Людмила Денісова
— В умовах, коли фізична безпека бізнесу під загрозою, кібербезпека стає критично важливою. Як АСВІО БАНК забезпечує «безпеку(фізичну / кібербезпеку)» фінансів своїх клієнтів і що робиться для підвищення та кіберстійкості?
— Власне через високі вимоги до безпеки ми ухвалили рішення будувати все самостійно. У нас є власна команда розробки. Коли йдеш до підрядника, не розумієш, скільки в нього фахівців, їх настрій. А що буде, якщо завтра вони звільняться? А банк — це така структура, де потрібно завжди мати план«А», «В» і «С». Повний контроль є критично важливим для кіберстійкості.
У нас є базові працівники, які орієнтуються в процесах і вони взаємозамінні. Це хеджує ризик збоїв і забезпечує стабільність роботи банку. Ми зарезервували всі сервіси на декількох серверних середовищах, і в будь-який час ми можемо переключитися на іншу платформу непомітно для клієнта.
Щодо кібербезпеки, то всі наші сервіси та інфраструктура проходили Pentest, тож за всіма стандартами ми непогано захищені від кібератак та від фізичних втручань.
— Як ШІ змінює банківський сектор? Чи має АСВІО БАНК досвід впровадження ШІ та які перспективи його масштабування ви бачите?
— Перше, що ми почали робити і зараз вдосконалюємо — це помічник для навчання працівників банку, який пояснює, як працюють ті чи інші сервіси чи продукти.
Також ми зробили сервіс для фінансового моніторингу, який дозволяє вичитувати документи різних форматів. У деяких клієнтів ми вимагаємо документи з інших банків щодо походження коштів. Ці виписки мають різні формати та можуть мати тисячі сторінок. Раніше це все потрібно було вивчати вручну.
Ми порахували, що 1000 сторінок — це 72 години роботи працівника фінансового моніторингу. Це важка праця, де щось можна пропустити. ШІ-помічник робить цю роботу до двох годин і надає висновок про те, чи отримував клієнт гроші з держбюджету, чи веде зовнішньоекономічну діяльність, скільки коштів отримує. На основі цієї інформації працівнику можна значно швидше оцінити ризики.
Основна проблема наразі — це безпека інформації. Тому всі наші —рішення на основі ШІ поки працюють на наших серверах без доступу до інтернету.
— Монетизація та фінансування розвитку: в умовах війни, як ви знаходите джерела монетизації та фінансування для постійного розвитку FinTech-рішень банку?
— Банк у 2023 році почав розвиток великої кількості напрямів. Я вважаю, що в умовах війни розвивати один напрям — це дуже великий ризик. Із тих напрямів, які нам приносили дохід, ми дофінансовували ті, які потрібно розвивати, щоб бути конкурентними в майбутньому. І наступного року ми підходили до того, що всі напрями, які ми фінансували за рахунок уже прибуткових, мали бути самодостатніми і вийти в нуль.
Трирічна стратегія модернізації та розбудови завершується цього року.
— Чи існує потенціал для українських фінансових онлайн-сервісів(ваших платформ) на європейському ринку? Які опції можна запропонувати клієнтам із Заходу, що шукають стабільні та інноваційні рішення?
— Наразі наші продукти орієнтовані лише на український ринок, але ми закладали можливість інтеграції з різними системами. Тому, коли український банкінг буде мати можливість підключитися до європейських платіжних систем, то ми це зробимо та зможемо інтегруватися й обслуговувати нерезидентів.
— Ви є одним із наймолодших голів правління в банківській системі України та маєте досвід роботи не лише в банківському секторі, а й у ІТ та економічній безпеці. Як цей мультидисциплінарний бекграунд впливає на ваше бачення цифрової трансформації банку?
— За три роки команда банку оновилася на 80%. Ми залучаємо не тільки фахівців з великим бекграундом у банкінгу та фінансах, але й з інших ринків, щоб привносити свіже бачення на розвиток банківських сервісів. Це люди різного віку та досвіду. Тому в нас є банківська основа та свіжі ідеї, щоб щось змінювати та переосмислювати. Із 520 людей у штаті 90 — це люди технічного ІТ-напряму.
— Банк нині активно інвестує у вітчизняні фінансові активи. Яка стратегічна мета цих інвестицій у контексті поточної економічної ситуації в Україні?
— У нас бізнес може отримати еквайринг, Tap to Phone та інші послуги, які потрібні бізнесу і одночасно — фінансування на розвиток цього ж бізнесу. Для цього потрібен невеликий пакет документів, бізнес-план. Якщо це все буде працювати в нас, то ми будемо розуміти, як живе бізнес, який у нього оборот, чим він користується і відповідно можемо пропонувати все, що буде йому потрібно для розвитку.
Одна із наших стратегій — щоб у банку були всі сервіси, бо це зручно для клієнта. Йому потрібно лише один раз пройти онбординг і надалі швидко отримувати повний перелік банківських послуг в одному банку.
— Як лідер нового типу яким ви бачите банківський ландшафт на середньостроковому горизонті 3‑5 років? Яке місце в ньому посяде АСВІО БАНК?
— Для банку на найближчі п’ять років ми ставимо собі ціль увійти до топ-25.
Загалом же банківська система буде рухатися до ще більшої прозорості, ніж є зараз. Зараз ми бачимо, що деякі платежі проходять довго, бо їх вивчають. У найближчі роки ми будемо отримувати платежі одразу після натискання кнопки. Але це стане можливим тоді, коли ми навчимося аналізувати весь грошовий обіг у системі в режимі реального часу.
Читайте также: Одразу у двох форматах. Європарламент підтримав запуск цифрового євро
