У базовому прогнозі регулятор очікує, що ціни на нафту та газ досягнуть піку у другому кварталі 2026 року(близько $90 за барель нафти та €50 за МВт·год газу), після чого поступово знизяться. Водночас навіть цей сценарій передбачає підвищений інфляційний тиск у 2026 році через енергетичний шок.
Читайте также: Між інфляцією, блекаутами та курсом. Чому Нацбанк тримає ставку на рівні 15% і що буде з економікою України — розбір NV Бізнес
У негативному сценарії ЄЦБ припускає часткове порушення постачання через Ормузьку протоку. Це може підняти ціну на нафту майже до $120 за барель, а газ — до 90 євро за МВт-год. У сценарії серйозної кризи ціни можуть зрости ще сильніше — до $150 за барель нафти та 110 євро за МВт-год газу.
Регулятор наголошує, що саме енергетичний шок є головним драйвером прискорення інфляції, особливо у 2026 році, коли зростання цін може сягати пікових значень.
За найгіршого варіанту розвитку подій навколо ситуації в Ірані інфляція в єврозоні може досягти пікового рівня 6,3% у першому кварталі 2027 року.
За оцінками Європейського центробанку, подорожчання енергоносіїв поступово переноситься на інші компоненти інфляції – зокрема продукти харчування та базові товари. Це посилює так звані «вторинні ефекти», коли зростають також зарплати і загальний ціновий тиск.
У серйозному сценарії інфляція може залишатися підвищеною протягом кількох років: значно вище базового прогнозу у 2026−2028 роках, навіть після початкового енергетичного шоку.
Вищі ціни на енергоносії знижують реальні доходи домогосподарств, скорочують споживання та інвестиції і послаблюють економічне зростання. У негативному сценарії спад ВВП є помірним і тимчасовим, тоді як у серйозному — глибшим і тривалішим, із квартальним падінням економіки у 2026 році.
ЄЦБ зазначає, що сценарії є умовними і не враховують реакцію монетарної чи фіскальної політики, яка в реальності могла б частково пом’якшити інфляційний шок.
Читайте также: Блокування кредиту для України. Мерц звинуватив Орбана у порушенні фундаментального принципу ЄС
Раніше повідомлялося, що Ізраїль і США заявили про атаки по Ірану — операції під назвою Рик лева(Ізраїль) і Епічна лють(США) 28 лютого. У відповідь на атаку Іран запустив балістичні ракети по Ізраїлю. Також іранські ракети і дрони атакували військові бази США в Катарі, ОАЕ, Бахрейні, Кувейті, Саудівській Аравії та Йорданії.
2 березня в корпорації QatarEnergy офіційно підтвердили припинення виробництва СПГ і супутніх продуктів на своїх комплексах у містах Рас-Лаффан і Месаїд.
Також повідомлялося, що 2025 року QatarEnergy відвантажила 80,97 млн тонн СПГ, її виробнича потужність становить до 142 млн тонн на рік. За оцінками трейдерів, компанія поставляє 90−95% газу за довгостроковими контрактами і 5−10% за спотовими. Найбільшими інвесторами в QatarEnergy є світові енергетичні гіганти Exxon Mobil, Shell, TotalEnergies, Eni, Conoco.
Катар оголосив персонами нон грата військового й аташе з безпеки посольства Ірану, а також їхній персонал після удару по промисловому місту Рас-Лаффан.
Згідно з даними аналітичної платформи Kpler, 2025 року Європа отримувала від Катару 7% усіх поставок скрапленого природного газу(СПГ).
9 березня 2026 року ціни на нафту досягли найвищого рівня з 2022 року.
10 березня 2026 року заява Трампа щодо Близького Сходу змінила ціну на нафту.
Того самого дня, 10 березня 2026 року, Міжнародне енергетичне агентство запропонувало вивільнити стратегічні запаси нафти, щоб стабілізувати світові ціни, які різко зросли після військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.
19 березня повідомлялося, що Іран двічі менш ніж за 12 годин атакував ракетами промислову зону Ras Laffan у Катарі – один із найбільших у світі центрів скраплення природного газу, що призвело до масштабних пошкоджень і пожеж на об’єкті.
Читайте также: У США планують випустити золоту монету із зображенням Трампа
