Стабільність державних фінансів у 2025 році значною мірою забезпечувалася завдяки міжнародній фінансовій підтримці. Про це заявила голова Рахункової палати Ольга Піщанська, коментуючи висновки Рахункової палати про результати аналізу річного звіту про виконання закону про держбюджет на 2025 рік.
Читайте также: Monobank, ПриватБанк, Viber та інші сервіси лягли через масштабний цифровий збій: що відомо
За словами Піщанської, фінансова підтримка міжнародних партнерів зросла до 2,3 трлн грн(на 29,3% у порівнянні з 2024 роком) і стала одним із ключових чинників здійснення першочергових видатків держави в умовах війни.
Загалом минулого року доходи держбюджету становили 3,8 млн грн, що на 23% більше, ніж у 2024 році. При цьому основний приріст доходів був забезпечений адміністративними чинниками — 440 млрд грн, тоді як економічні чинники сформували лише 183 млрд грн додаткових надходжень.
Як зазначили у Рахунковій палаті, вперше за останні чотири роки план доходів не було виконано(на 3,9%). Головними причинами цього були, зокрема:
— невиконання окремих умов щодо впровадження реформ: недоотримано 64 млрд грн від ЄС за програмою Ukraine Facility;
— нижчий за прогнозований курс гривні до іноземних валют: недоотримано 99,1 млрд грн.
Аудитори також звернули увагу на суттєве зростання податкового боргу. За рік він збільшився у 1,7 раза — до 233,3 млрд грн.
Видатки державного бюджету у 2025 році проведено на суму 5,5 трлн грн. Порівняно з 2024 роком, вони зросли на 22,1%(без урахування інфляції).
«В окремих випадках виконання видаткової частини бюджету супроводжувалося нерівномірністю фінансування програм. Окремі видатки здійснювалася у межах спеціальних або експериментальних механізмів державної підтримки», — зазначили у Рахунковій палаті.
Читайте также: Нові правила бронювання: що робити заброньованому та чи є зміни для ФОП
Зокрема публічні інвестиційні проєкти були профінансовані загалом на 53% менше запланованого, зокрема через призупинення частини проєктів внаслідок збройної агресії, реструктуризацію та необхідність приведення контрактів у відповідність до вимог міжнародних фінансових організацій.
Як наголосила Ольга Піщанська, неповне та несвоєчасне використання позик залучених для реалізації публічних інвестиційних проєктів чи програм публічних інвестицій, підвищує ризики втрати можливостей для відновлення держави та водночас — збільшення боргового навантаження на державний бюджет без належного економічного ефекту. Адже обслуговування боргу здійснюється незалежно від фактичного стану реалізації проєктів.
У 2025 році державні запозичення становили 2,4 трлн грн, або 98,9% плану. Із них:
— зовнішні – майже 1,9 трлн грн;
— внутрішні – 581,5 млрд гривень.
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу збільшився на 29,5% і на кінець року досяг 9,042 трлн грн. Уперше в історії цей показник перевищив річний ВВП країни та становив 101,2%.
Водночас зросло навантаження на державний бюджет, пов’язане з погашенням та обслуговуванням боргу. У 2025 році ці витрати становили 977,6 млрд грн, або 16% усіх витрат державного бюджету.
З повним текстом висновків за результатами аналізу виконання держбюджету на 2025 рік можна ознайомитись .
Як повідомлялося, раніше у Рахунковій палаті розповіли про порушення під час будівництва фортифікацій і захисту енергетики.
Читайте также: Тарас Цимбалюк Нова Дівчина: подробности личной жизни и карьеры актера
