Вчені з Університету Організації Об’єднаних Націй(УООН) попереджають, що до 2030 року інфраструктура штучного інтелекту споживатиме стільки води, скільки необхідно для задоволення основних щорічних потреб 1,3 млрд людей. Крім того, вона займе територію вдвічі більшу за Джакарту.
Читайте также: Олена Зеленська Національність: подробный обзор биографии, карьеры и личной жизни
«Нова доповідь ООН розкриває приховану ціну цієї технології: у той час як глобальний прибуток надходить переважно до США та Китаю, екологічний тягар млн тонн електронних відходів та посухи ляже на плечі найбідніших регіонів світу», — пише PAP.PL.
Дослідники зазначили, що наразі екологічна вартість ШІ вимірюється некоректно. Її оцінка не може обмежуватися лише викидами парникових газів, оскільки такий підхід ігнорує споживання води та землекористування центрів обробки даних і енергетичної інфраструктури.
Екологічні виклики до 2030 року
За прогнозами, до 2030 року глобальні центри обробки даних споживатимуть 945 ТВт·год електроенергії на рік. Це майже втричі перевищує сумарне річне споживання енергії Пакистаном, Бангладеш та Нігерією. Обсяг споживаної води, за прогнозами, сягне 9,3 трлн л, а площа оброблюваної землі перевищить 14,5 тис. кв. км, що приблизно вдвічі більше за площу Джакартської агломерації, де проживає понад 32 млн людей.
До 2030 року інфраструктура штучного інтелекту вироблятиме до 2,5 млн тонн електронних відходів на рік. У доповіді наголошується, що, хоча деякі джерела енергії знижують викиди вуглекислого газу, вони також збільшують попит на воду або землю. Отже, низький рівень викидів не завжди означає відсутність навантаження на навколишнє середовище — це навантаження просто перекладається на інші ресурси.
Парадокс Джевонса
Експерти Університету ООН нагадали, що основним джерелом енергоспоживання системами ШІ вже стало не навчання моделей, а їх щоденне використання. Так званий висновок, або генерація відповідей на запити користувачів, наразі становить 80−90% від загального енергоспоживання систем ШІ. Лише ChatGPT обробляє приблизно 2,5 млрд запитів на день, що відповідає приблизно 383 ГВт·год споживання електроенергії на рік. При цьому його водоспоживання еквівалентне мінімальним річним потребам приблизно 500 тис. домогосподарств у країнах Африки на південь від Сахари.
Читайте также: Ана Де Армас Фігура: подробный обзор биографии, карьеры и личной жизни
Цікаво, що дослідження показали суттєві відмінності між різними типами завдань, що виконуються моделями ШІ. Наприклад, для створення одного зображення може знадобитися приблизно у 1450 разів більше енергії, ніж для простого аналізу тексту, а для створення короткого відеоролика за допомогою ШІ може знадобитися стільки ж енергії, скільки для перевірки 200 тис. повідомлень на спам.
Ці відмінності пов’язані з так званим парадоксом Джевонса, який стверджує, що підвищення ефективності технологій часто призводить до їх більш інтенсивного використання. На практиці це означає, що економія, отримана за рахунок підвищення ефективності, може бути компенсована збільшенням кількості користувачів і запитів.
Геополітичний дисбаланс
Переваги та недоліки ШІ проявляються нерівномірно. Ще одна проблема, зазначена в доповіді, — концентрація інфраструктури штучного інтелекту. Понад 90% спеціалізованих обчислювальних потужностей зосереджено у двох країнах: США та Китаї. Водночас понад 150 країн не мають власної обчислювальної інфраструктури, попри те, що часто несуть витрати, пов’язані з видобутком сировини, необхідної для виробництва обладнання, та утилізацією електронних відходів.
- Марафон замість спринту. Чому Японія виграє від «пізнього старту» у впровадженні ШІ
- «Потрібно сховати наші об’єкти». Чому Україна почала виносити державні дані за кордон
Наприкінці доповіді автори наголосили, що це не аргумент проти ШІ, який покращує життя мільярдів людей у всьому світі, а радше заклик до його відповідального розвитку та використання в межах можливостей планети. Вони підкреслили виняткову важливість врахування повного впливу ШІ на навколишнє середовище — не лише викидів парникових газів, а й використання води, енергії та землі протягом усього життєвого циклу технології.
Водночас дослідники зазначили, що вигоди та витрати від розвитку ШІ наразі розподіляються нерівномірно. Тому вкрай важливо, щоб у майбутньому вони розподілялися справедливіше, забезпечуючи доступ до них також спільнотам, що постачають сировину і несуть витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин та утилізацією електронних відходів.
Читайте также: США хочуть використати іранські активи для відновлення країн Перської затоки — CNN
