Понад 2300 компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на суму близько198 млрд грн, після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі суб’єктів господарювання. Про це заявила в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух, повідомили у Головному управлінні ДПС у Києві.
Читайте также: Джастін Бібер Розлучення: подробиці особистого життя і кар’єри
Такі дані Податкова отримала, проаналізувавши інформацію від Нацбанку за 2024 — перший квартал 2026 року щодо порушення граничних строків розрахунків.
«Переважна кількість операцій — вивезення товарів. Це 1243 компанії, які провели експорт на понад 176 млрд грн, 555 компаній — імпорт товарів на понад 18 млрд грн», — повідомили у ДПС.
Більшість компаній-порушників зосереджені у семи регіонах України: Київ, Одеська, Дніпропетровська, Львівська, Харківська, Київська, Запорізька області. Загалом на ці регіони припадає 73% усіх порушників і 78% загального обсягу таких операцій.
«Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тис. інших компаній. Приклад, який навряд чи можливий для реального бізнесу. Ми встановили сім фізосіб, кожна з яких одночасно є керівником або засновником більш ніж 500 компаній. Загалом під їхнім контролем понад 7000 суб’єктів господарювання», — розповіла Карнаух.
Серед керівників компаній, які у розшуку, десятки осіб очолюють одразу кілька, а подекуди й десятки таких підприємств. Наприклад: 13 осіб — десять і більше таких компаній, 245 осіб — дві і більше компанії-порушники.
«Подібна концентрація управлінських функцій нетипова для реального бізнесу і вказує на ознаки організованого використання таких осіб як номінальних керівників», — підкреслили у Податковій.
Читайте также: Вперше за чотири роки. План доходів держбюджету не було виконано — Рахункова палата назвала причини
Крім цього, багато компаній-порушників користувалися одними й тими самими ІР-адресами, подають звітність з однакових комп’ютерних мереж, зареєстровані за одними адресами. Наприклад, у Києві за однією з адрес зареєстровано 20 таких компаній, у Львові – за окремими адресами по 10 і 13 компаній. І більшість з них — з мільярдними операціями.
«Виявлення такої схеми зайняло чимало часу. Адже їх учасники дедалі винахідливіші у способах маскування правопорушень. Щоб встановити ризиковість проведених операцій, ми проаналізували масиви даних із застосуванням ризик-орієнтованих підходів. ДПС застосовує всі наявні інструменти для протидії таким суб’єктам господарювання. На підставі повідомлень Національного банку податкові органи проводять контрольно-перевірочну роботу у встановленому законом порядку — за її результатами у сфері зовнішньо-економічної діяльності нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства», — додала Карнаух.
Подальше встановлення всіх обставин, кола причетних осіб та надання правової оцінки їх діям належить до компетенції правоохоронних органів. Всі зібрані матеріали ДПС передала до Офісу Генерального прокурора для подальшого опрацювання та прийняття рішень відповідно до законодавства.
Зокрема, щодо 557 суб’єктів господарювання ДПС вже підготувала аналітичні висновки, які вказують на порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Як повідомлялося, раніше НАБУ і САП завершили розслідування щодо масштабної податкової схеми з конвертаційним центром, у якій фігурують колишній керівник ДПСУ та заступник керівника ГУ ДПС у Полтавській області.
Читайте также: Monobank, ПриватБанк, Viber та інші сервіси лягли через масштабний цифровий збій: що відомо
