Дев’ять із десяти українців кажуть одне й те саме: жити стало дорожче

92% опитаних українців зазначили, що відчули суттєве зростання цін. Серед конкретних категорій першість впевнено тримають продукти харчування. 71% респондентів назвали їх головним джерелом цінового тиску. Про це свідчать дані опитування Rakuten Viber.

Читайте также: Індекс GTA 6: скільки треба працювати в Україні та Європі, щоб дозволити собі найгучніший реліз року

Чому українці відчувають зростання цін.
Фото: Depositphotos

Ще 10% вказали на пальне та транспортні витрати, чинник, який безпосередньо впливає на вартість логістики й, відповідно, знову ж таки на ціни в магазинах.

Якщо дивитися на структуру відповідей, картина доволі передбачувана для воєнного часу. Продовольство завжди реагує першим: ланцюги постачання ламаються, витрати на паливо зростають, курс гривні тисне на імпортні складові. Транспортні витрати ідуть за логістикою, і цей зв’язок прямий.

Як інфляція змінює споживчу поведінку українців

За даними Національного банку України, споживча інфляція в країні протягом 2024–2025 років залишається підвищеною, хоча регулятор послідовно тримає облікову ставку на рівні, покликаному стримати цінове зростання. Проте розрив між монетарною політикою та реальними відчуттями людей очевидний: офіційна статистика й масове сприйняття часто живуть у паралельних реальностях.

Читайте також: Долар, євро чи ОВДП: які активи насправді не з’їдає інфляція

Варто розуміти масштаб: 92%, це не просто висока частка, це майже повне охоплення. Для порівняння, у стабільних економіках показники відчутного подорожчання рідко перевищують 50–60% навіть у пікові інфляційні періоди. Коли до 9 з 10 людей дають однакову відповідь, соціологи говорять про системний, а не вибірковий ефект.

Читайте также: Хлопець із Фастова, який продав месенджер за $19 млрд: чому принципи Яна Кума виявилися дорожчими за рекламу

Зростання витрат на продукти та транспорт б’є насамперед по тих, хто витрачає на базові потреби більшу частку доходу. Для малозабезпечених домогосподарств це означає скорочення інших статей, від одягу до медицини. Середній клас переглядає звички: менше кафе, більше домашньої їжі, менше поїздок.

Що це означає для України

Опитування відображає не лише статистику, а й суспільний настрій. У воєнних умовах цінове зростання накладається на зниження реальних доходів частини населення, перебої в постачанні та підвищені витрати бізнесу на логістику й безпеку. Для українського малого і середнього бізнесу здорожчання продовольчих складових означає тиск на маржу: або піднімати ціни далі й ризикувати втратити покупця, або поглинати збитки. Обидва варіанти хворобливі.

Окрема тема, пальне. Якщо 10% населення виділяє транспортні витрати як ключовий чинник здорожчання, для підприємців у логістиці, аграрному секторі та роздрібній торгівлі ця цифра суттєво вища. Вартість доставки закладається в ціну кожного товару на полиці, і цей ланцюжок замикається на тому самому споживачеві, який уже відчуває тиск.

Читайте также: Нові ліміти на перекази не загрожують прозорим ФОПам — голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов

Читайте також: Як почати інвестувати в Україні у 2026: гайд для початківців

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *