За останні п’ять років український бізнес працює в умовах безпрецедентних викликів. Повномасштабна війна, постійний стрес, кадровий дефіцит і невизначеність змінили не лише умови роботи компаній, а й саме розуміння того, що забезпечує їхню стійкість.
Читайте также: НБУ презентував купюру номіналом 2000 грн: який вигляд має та коли увійде в обіг
Ми більше не можемо говорити про людину як про працівника, а окремо — як про особистість. Люди приходять на роботу з усім своїм досвідом, переживаннями та тривогами. Тема ментального здоров’я вже вийшла далеко за межі HR-функції і стала частиною стратегічного управління компанією.
Відповідальні роботодавці, які вже сьогодні інтегрують тему ментального здоров’я людини в систему управління, фактично інвестують не лише в працівників, а й у власну здатність проходити майбутні кризи. Завдяки цьому компанії вчаться швидше адаптуватися до змін, залишатися конкурентоспроможними та забезпечувати сталий розвиток.
Український бізнес уже накопичує унікальний досвід управління командами в умовах тривалої кризи. Результат може бути корисним не лише для України, а й для міжнародної бізнес-спільноти.
Погане ментальне здоров’я працівників коштує світовій економіці майже трильйон доларів
За останні роки ми в Глобальному договорі ООН в Україні провели десятки зустрічей з керівниками українських компаній — від великих промислових груп до міжнародного бізнесу та малого й середнього підприємництва. Найбільша зміна полягає навіть не в тому, що про цю тему почали говорити частіше. Змінилося ставлення до неї.
Якщо раніше розмова найчастіше починалася із запитання: “Чи варто нашій команді цим займатися?”, то сьогодні майже ніхто не запитує “навіщо”, адже відповідь стала очевидною. Натомість керівники запитують:
- “Як інтегрувати підтримку працівників у корпоративну культуру?”,
- “Як навчити менеджерів працювати з командами в умовах хронічного стресу?”,
- “Як зробити це частиною бізнес-стратегії?”.
І це не лише українська тенденція. Міжнародні дослідження дедалі переконливіше демонструють зв’язок між психологічним благополуччям працівників і бізнес-результатами.
Дослідження ВООЗ та Міжнародної організації праці вказує, що депресія і тривожні розлади щороку призводять до втрати близько 12 мільярдів робочих днів, а світова економіка недоотримує майже 1 трильйон доларів США через зниження продуктивності.
Водночас за оцінками Deloitte, які проаналізували британський ринок, кожен фунт стерлінгів, інвестований роботодавцями в підтримку ментального здоров’я працівників, у середньому приносить близько п’яти фунтів економічної віддачі завдяки зменшенню прогулів, плинності кадрів та підвищенню продуктивності.
А великий огляд 38 міжнародних досліджень підтвердив чіткий зв’язок між депресією, тривожністю та втратою продуктивності через абсентеїзм і презентеїзм — ситуацію, коли людина фізично присутня на роботі, але працює значно менш ефективно.
Для українського бізнесу ці дані мають особливе значення. Ми живемо в умовах, коли практично кожна компанія працює з людьми, які пережили втрату, евакуацію, тривалу розлуку з родиною або постійний стрес. А психологічне здоров’я стало одним із факторів продуктивності, стійкості бізнесу та його конкурентоспроможності.
Український бізнес уже має відповіді як перетворити ментальне здоров’я на фінансову стійкість
Під час розмов із бізнесами мене найбільше вразило те, що, наскільки різними не були б ці компанії, вони приходять до дуже схожих висновків. Найціннішими виявилися не окремі кейси, а закономірності, які повторювалися від спікера до спікера.
- Бізнес перестає сприймати підтримку людей як окрему HR-ініціативу
Вона стає частиною якості управління. Сьогодні вже недостатньо просто бути стійким. Компанії мають постійно адаптуватися до нових викликів, а рушієм цих змін залишаються люди.
Читайте также: Трейдери зробили рекордну ставку на долар — а що з гривнею
- Ментальна підтримка не завжди потребує великих бюджетів
Компаніям не варто відкладати такі ініціативи через побоювання, що для цього потрібні штат психологів чи дорогі програми. Насправді все починається зі здатності бачити потреби людей. Іноді найважливішою підтримкою стають дуже прості речі: тепло, гарячий чай, можливість привести до офісу родину чи просто відчути, що роботодавець поруч у складний момент.
- Універсальних рішень не існує
Кожна людина переживає кризу по-своєму, тому підтримка має бути гнучкою. Керівникам дедалі важливіше не просто впроваджувати стандартні wellbeing-програми, а вміти слухати своїх людей і реагувати на їхні реальні потреби.
На практиці це означає, що підтримка ментального здоров’я поступово стає частиною управління: менеджерів навчають працювати з командами в умовах стресу, компанії регулярно збирають зворотний зв’язок, розширюють доступ до психологічної підтримки та розвивають культуру довіри. Для відповідального бізнесу такі рішення вже стають новою нормою.
Найголовніше — пам’ятайте, що не існує універсального рішення для всіх. Кожна команда різна, тому підтримка має бути живим процесом. Найкращий результат дає постійний діалог із людьми: спробувати, почути зворотний зв’язок, удосконалити й залишити лише те, що справді допомагає саме вашій команді.
Підтримка ментального здоров’я — це не додатковий корпоративний бенефіт, а нова управлінська компетенція
Ми в Глобальному договорі ООН в Україні уже працюємо над тим, щоб підтримка ментального здоров’я стала невід’ємною частиною рекомендацій щодо соціальної складової ESG. Для цього разом із компаніями ми сформували робочу групу, щоб почути їхні потреби, зібрати найкращі практики та розробити фреймворк, який стане практичним орієнтиром для тих, хто лише починає впроваджувати програми підтримки ментальне здоров’я та добробуту працівників.
Турбота про людей сьогодні — це фундамент для довгострокових бізнес-результатів, адже змінюються й очікування самих працівників. Молоді фахівці дедалі частіше обирають роботодавця не лише за рівнем зарплати, а й за тим, наскільки компанія дбає про людей, створює безпечне середовище та підтримує баланс між результатом і добробутом.
Стійкий бізнес починається зі стійких людей. Компанії, які створюють середовище довіри й підтримки, отримують не лише здоровіші команди. Вони краще утримують таланти, підвищують залученість працівників і зміцнюють власну конкурентоспроможність.
За останні роки український бізнес зробив важливий крок уперед. Турбота про ментальне здоров’я дедалі частіше стає не окремою ініціативою, а частиною сучасного управління. Саме цей підхід допомагає зміцнювати стійкість команд, зберігати людський капітал і забезпечувати конкурентоспроможність бізнесу.
Я переконана, що український досвід управління людьми в умовах тривалої кризи стане одним із орієнтирів для бізнесу далеко за межами України.
Автор колонки: Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні, голова Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії
Глобальний договір ООН в Україні — локальна мережа найбільшої у світі ініціативи корпоративної сталості, яка допомагає бізнесу впроваджувати принципи відповідального ведення діяльності, досягати Цілей сталого розвитку ООН та інтегрувати ESG-підходи в корпоративні стратегії. Організація об’єднує компанії, державний сектор, міжнародні організації та громадянське суспільство задля сталого розвитку України.
Читайте также: Відмова керівнику, овертайм, саботаж відпустки: розбираємо 5 шкідливих міфів про кар’єру
