ПДВ для ФОПів. Мінфін опублікував «великий податковий законопроєкт» — що зміниться для дрібного бізнесу

Як ідеться в повідомленні на сайті Мінфіну, документ містить норми про обов’язкову реєстрацію як платників податку на додану вартість(ПДВ) осіб, які використовують спрощену систему оподаткування, з доходом від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок з імпортом вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору і після війни, а також запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, і оподаткування на цифрових платформах(Uklon, OLX і т.ін.).

Читайте также: Рішення про кредит на 90 млрд євро для України має бути виконано — Макрон

«Ухвалення законопроєкту дасть змогу додатково залучити до державного бюджету України податкові надходження в сумі приблизно 60 млрд грн з розрахунку на рік і запобігти втратам надходжень військового збору після припинення або скасування воєнного стану», — ідеться в пояснювальній записці на 42 стор. до законопроєкту, який відповідає податковим зобов’язанням України за програмою з Міжнародним валютним фондом(МВФ).

Згідно з документом, термін обов’язкової реєстрації платниками ПДВ спрощенців — з 1 січня 2027 року. Як послаблення пропонується для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, зробити звітним податковим періодом календарний квартал, а також застосовувати штрафні санкції в розмірі 1 грн за перші п’ять порушень протягом 2027 року. Йдеться про порушення ними строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення правил нарахування та сплати грошового зобов’язання. Також пропонується надати право складати зведені податкові накладні у разі здійснення постачання товарів(послуг) та/або отримання передоплати за товари(послуги) особам, не зареєстрованим як платники ПДВ, не пізніше останнього дня місяця.

Щодо військового збору, то тепер пропонується стягувати його не до скасування воєнного стану, а до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України. Крім того, для фізичних осіб — підприємців(ФОПів) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи Мінфін хоче встановити його на рівні 10% від однієї мінімальної заробітної плати(у 2026 році – 850 грн), а для платників єдиного податку третьої групи(ФОПів та юридичних осіб)(крім електронних резидентів(е-резидентів) — 1% від доходу.

У частині оподаткування доходів від цифрових платформ Мінфін зазначає, що наразі їх мають оподатковувати за ставкою 18%, тоді як пропонується знизити її до 5% і взагалі не оподатковувати в разі, якщо його загальна сума за звітний рік не перевищує еквівалент EUR2 тис. за офіційним курсом Нацбанку. При цьому відсутня вимога відкривати поточний рахунок у банку для здійснення звітної діяльності, а підзвітний продавець має право використовувати наявні поточні рахунки в банку, відкриті для власних потреб.

Передбачено, що податковим агентом фізичної особи — підзвітного продавця є підзвітний оператор платформи, який нараховує або надає дохід.

У частині оподаткування посилок законопроєктом пропонується запровадити спеціальні правила оподаткування операцій дистанційного продажу товарів(крім підакцизних), сумарна вартість яких не перевищує еквівалент EUR150, з території іншої країни на митну територію України отримувачу — фізичній особі, яка придбала такі товари через електронний інтерфейс.

Водночас у документі міститься норма про звільнення від оподаткування ПДВ посилок на суму до 45 євро, призначених для особистого або сімейного використання одержувачем.

Читайте также: Чому важливо любити те, чим займаєшся – розмова СЕО Київстар і СЕО Work.ua на шоу OK TALK

Для реалізації норми про оподаткування посилок законопроєкт містить зміни до Податкового кодексу, які дозволяють сплату ПДВ відправником. Зокрема, запропоновано визначити особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, підприємство електронного інтерфейсу — нерезидента та встановити для нього зобов’язання вести облікові записи дистанційних продажів товарів.

Згідно з умовами затвердженої наприкінці лютого нової програми EFF обсягом $8,1 млрд, Україна має ухвалити описаний вище пакет податкових заходів уже до кінця березня 2026 року.

Раніше повідомлялося, що 18 грудня 2025 року Мінфін оприлюднив законопроєкт, який передбачає обов’язкову сплату ПДВ для платників єдиного податку(1−3 групи) у разі перевищення річного доходу/обсягу оподатковуваних операцій понад 1 млн грн.

У проєкті йдеться про те, що норма має запрацювати з 1 січня 2027 року, а вимога реєстрації платником ПДВ поширюється також на постачання товарів і послуг онлайн(через цифрові платформи, додатки тощо). Ініціатива щодо ПДВ для ФОПів випливає із зобов’язань України в рамках останніх домовленостей з МВФ.

Аналітичні центри заявили, що урядове обґрунтування введення ПДВ для ФОП на «спрощенці» відірване від реальності — у розрахунках Мінфіну нібито не враховано навантаження на споживачів і занижено адміністративні витрати бізнесу.

Бізнес розкритикував пропозицію Мінфіну. Підприємці вважають, що запровадження оподаткування ФОП створює додаткове навантаження: виникає необхідність наймати бухгалтера, потреба в адмініструванні та звітності, ризики штрафів у майбутньому, касові розриви, що зрештою вплине на ціну для споживача. Крім того, петиція на сайті Кабміну про відкликання ініціативи Мінфіну набрала 25 тис. голосів.

У середині січня 2026 року аналітичні центри звернулися до президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, міністра фінансів Сергія Марченка, міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболєва, а також голів парламентських податкового й економічного комітетів із закликом переглянути законопроєкт про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ представників малого бізнесу і встановити поріг реєстрації на рівні 6 млн грн.

Читайте также: Дедлайн близько: що буде, якщо не оцифрувати трудові книжки до червня