Як повідомили у НБУ, починаючи з 2022 року до статистики платіжного балансу включено обсяги імпорту електронних послуг, які нерезиденти надають фізичним особам в Україні. Відповідні дані ґрунтуються на інформації Державної податкової служби щодо обсягів наданих послуг та податків на додану вартість, що підлягають сплаті нерезидентами — постачальниками електронних послуг.
Читайте также: Зеленський дав добро. Єдиний держбанк Польщі працюватиме в Україні
«Отримання додаткової інформації дало змогу розширити охоплення операцій фізичних осіб та забезпечити повніше відображення імпорту послуг насамперед у таких категоріях, як: комп’ютерні, рекламні, аудіовізуальні та по’вязані з ними послуги», — заявили у Нацбанку.
У результаті перегляду даних від’ємне сальдо поточного рахунку збільшено:
— у 2025 році – на $2,2 млрд;
— у 2024 році – на $1,7 млрд;
— у 2023 році – на $1,4 млрд;
— у 2022 — на $1,1 млрд.
«Крім того, під час перегляду даних враховано уточнену інформацію Державної служби статистики за 2022−2024 роки за результатом відновлення обов’язкового подання респондентами статистичної звітності, що дало змогу підвищити достовірність даних щодо експорту — імпорту послуг, а також операцій та доходів від прямих іноземних інвестицій», — додали у НБУ.
Читайте также: Бізнес тижня. Гривня встановлює антирекорди, НБУ зберіг облікову ставку, а біткоїн впав майже на 50%
Як повідомлялося, 2025 рік України завершила з профіцитом зведеного платіжного балансу у $12,8 млрд, причому поточний рахунок платіжного балансу мав дефіцит у $31,9млрд(14,9% ВВП), але він був перекритий завдяки зовнішнім фінансовим надходженням.
Читайте также: «Чотири роки система працювала безкоштовно». НБУ вирішив запровадити тарифи на послуги BankID
