Причина — не лише війна. Українці поступово почали рахувати реальну вартість ризиків.
Читайте также: До Чого Сниться Свій Кал: Значення та Тлумачення Сновидіння
Ремонт квартири в новобудові сьогодні легко може коштувати $30−50 тисяч. Інженерні системи в сучасних ЖК стали складнішими, техніка — дорожчою, а один прорив труби інколи перетворюється на багатоповерховий конфлікт із компенсаціями для сусідів. На цьому тлі страховий поліс перестає виглядати«зайвою витратою».
Ринок реагує відповідно. За оцінками профільних аналітиків і даними НБУ, у 2025 році український страховий ринок зріс більш ніж на третину, а валові премії перевищили 72 млрд грн. Одним із сегментів, що демонструє активну динаміку, стало саме майнове страхування.
Ще кілька років тому страхування житла в Україні часто оформлювали«для банку» — наприклад, під іпотеку. Сьогодні мотивація інша: люди дедалі частіше купують захист для себе.
Особливо це помітно у великих містах і нових житлових комплексах. ОСББ починають говорити про страхування не як про приватну справу мешканця, а як про елемент безпеки всього будинку. Адже в сучасному ЖК аварія в одній квартирі майже ніколи не обмежується однією квартирою.
Додатково змінюється і сам підхід до оцінювання житла та ризиків. Для нових житлових комплексів дедалі більшого значення набувають енергоефективні рішення — сучасні системи енергозабезпечення, сонячні панелі, елементи автономної інфраструктури та інші технології, що підвищують стійкість життєдіяльності будинку. Для страховиків це вже не лише питання«екологічності», а й фактор, який може свідчити про нижчий рівень експлуатаційних ризиків і впливати на умови страхування.
Читайте также: Чому не завжди доступні безплатні квитки за програмою «УЗ-3000» – пояснення «Укрзалізниці»
Паралельно змінюється і сам продукт. Те, що ще донедавна асоціювалося з паперовими договорами та складними процедурами, стало цифровим сервісом: онлайн-оформлення, дистанційний огляд майна, швидке врегулювання невеликих збитків.
На ринку вже працюють рішення, де виплата здійснюється за принципом«нове за старе» — без врахування зношеності. Такі підходи активно розвивають міжнародні гравці, зокрема PZU Україна, адаптуючи європейську модель страхування до українських реалій — із більш прозорими умовами та ширшим покриттям відповідальності.
Олександра Ляховська,
директор з андеррайтингу та перестрахування Групи ПЗУ Україна
«Сьогодні клієнти значно уважніше оцінюють не лише вартість поліса, а й саму якість страхового покриття — які ризики включені, як швидко та прозоро працює врегулювання, чи достатні ліміти відповідальності та суми компенсації, чи є обмеження, зокрема щодо воєнних ризиків. Для ринку це ознака зрілості, адже страхування поступово переходить із категорії формальної послуги в категорію фінансового інструменту управління ризиками», — зазначає директор з андеррайтингу та перестрахування Групи ПЗУ Україна Олександра Ляховська.
І саме тема війни стала головною точкою змін для корпоративного сегмента.
Якщо до 2022 року бізнес переважно страхував майно через вимоги банків або міжнародних власників бізнесу, то зараз компанії розглядають страхування як інструмент диверсифікації своїх ризиків, дедалі частіше страхують ризики простою, втрати активів і пошкодження об’єктів унаслідок бойових дій. Особливо це стосується логістики, виробництва, складської інфраструктури та комерційної нерухомості.
Воєнні ризики в Україні залишаються складним продуктом і зазвичай погоджуються індивідуально — із залученням міжнародного перестрахування. Саме тому для великого бізнесу критично важливими стали не лише ціна поліса, а й фінансова стійкість страховика, його досвід та доступ до глобальних програм перестрахування.
Читайте также: Михайло Клименко Адам Біографія: Життя, Кар’єра та Особисті Деталі
І схоже, це вже не тимчасовий тренд, а нові реалії.
