Про це на івенті Добробут нації з циклу Діалоги про майбутнє з NV заявила голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи Крістіна Мікулова, наголосивши, що ключовими напрямами для цього є енергетика, розвиток громад, транспортна інфраструктура та підтримка малого й середнього бізнесу.
Читайте также: Інвестування в новобудови змінюється: що обирають інвестори та який поріг входу
«Якщо ми думаємо про інвестиції, які потрібно залучити в Україну, не тільки після завершення війни, а вже зараз, то часто маємо тенденцію думати про вершину піраміди. Наприклад, про високий рівень цифровізації, який надихає. Але без працюючої та якісної бази сама піраміда може зруйнуватися», — наголосила вона.
За словами Мікулової, саме тому Україна має зосередитися на чотирьох фундаментальних напрямах, які вона порівняла з природними стихіями.
Першим пріоритетом представниця ЄІБ назвала енергетику. Вона наголосила, що без стабільного енергопостачання не можуть нормально функціонувати бізнес, лікарні, школи, транспорт та місцеві громади. «Якщо енергетика не працює, не можуть стабільно працювати бізнеси, лікарні, школи, транспорт і громади», — зазначила Мікулова.
Вона нагадала, що минулого року ЄІБ виділив 300 млн євро кредиту, а згодом ще 50 млн євро для підтримки нагальних потреб НАК Нафтогаз України напередодні зимового періоду. Водночас, за її словами, банк змушений поєднувати допомогу у воєнний час із довгостроковими цілями зеленої трансформації.
«Нафтогаз буде змушений реінвестувати еквівалентну суму в декарбонізацію та відновлювану енергетику. Баланс під час бойових дій знайти дуже складно, але ми намагаємося це робити», — пояснила вона.
Окремо Мікулова звернула увагу на необхідність створення стійкої інфраструктури, здатної витримувати не лише воєнні загрози, а й інші кризові явища, включно з природними катастрофами.
Другим напрямком вона назвала розвиток громад та муніципальної інфраструктури. На її переконання, саме якісне життя в громадах визначатиме, чи повернуться українці додому після війни та чи залишатиметься молодь працювати в Україні після завершення навчання.
«Потрібно мати не лише великі міста, а й громади, де працюють школи, громадський транспорт, де створюються робочі місця», — зазначила представниця ЄІБ.
Вона підкреслила, що економічне зростання не може концентруватися виключно у столиці. «Якщо у вас лише один мотор економіки в столиці — щось працює неправильно», — сказала Мікулова, наголосивши, що громади мають отримувати більше можливостей для самостійного управління розвитком та використання майбутніх європейських структурних фондів після наближення України до членства в ЄС.
Третім ключовим напрямком вона назвала транспорт і логістику. За словами Мікулової, ЄІБ вже працює над стратегією розвитку Львова як майбутнього транспортного та логістичного хабу між Україною та Європейським Союзом.
«Ми працюємо над стратегією, яка може допомогти створити транспортний та логістичний хаб, що стане мостом між Європейським Союзом, єдиним ринком та Україною», — повідомила вона.
Представниця банку наголосила, що йдеться про проєкт на десятиліття та про мільярди євро потенційних інвестицій. Водночас вона застерегла від прагнення ухвалювати лише швидкі рішення під тиском воєнних обставин.
«Менталітет війни змушує нас шукати рішення, які дають результат уже сьогодні. Але ми можемо потрапити в пастку та створити рішення, які потім неможливо масштабувати», — пояснила вона.
Читайте также: «Україна була як незаймана наречена». Скільки ідей економічного прориву влада вже змарнувала і що буде, коли гранти закінчаться
Мікулова зазначила, що розвиток такого хабу передбачає комплексне планування залізниці, автомобільних доріг, громадського транспорту, аеропортів та координацію з Польщею, Словаччиною й іншими сусідніми країнами.
Четвертим напрямом вона назвала підтримку малого та середнього бізнесу. За словами Мікулової, саме в цьому секторі сьогодні спостерігається найбільший підприємницький потенціал, зокрема серед жінок та ветеранів.
Вона повідомила, що через українські банки та спеціалізовані інвестиційні фонди ЄІБ уже відкрив доступ до понад 400 млн євро фінансування для українських підприємств.
«Ми підтримуємо підприємства біля кордону ЄС, експортерів, компанії, які продовжують працювати поблизу лінії фронту. Сектор не має значення — головне, щоб бізнес працював і розвивався», — сказала вона.
Окремо представниця ЄІБ згадала про підтримку українських стартапів через спеціалізовані інвестиційні інструменти.
Мікулова зазначила, що інтерес міжнародних інвесторів до України вже суттєво зріс порівняно з 2022−2023 роками. «Тоді інвестори не хотіли навіть думати про Україну. Сьогодні ми вже отримуємо питання про те, у які сектори заходити та з ким співпрацювати», — наголосила вона.
Водночас для перетворення цього інтересу на реальні інвестиції необхідно забезпечити якісну підготовку проєктів, стабільність державної політики та відсутність політичного втручання в процес визначення пріоритетів.
Окремо вона наголосила на важливості верховенства права та продовження реформ. «Євроінтеграція — це не лише політична мета. Це дуже прагматичний економічний сигнал інвесторам про те, що Україна переходить на європейські правила гри», — зазначила вона.
За її словами, для інвесторів критично важливо розуміти, що їхні права власності будуть захищені, а контракти виконуватимуться. Також важливою вона назвала дерегуляцію, яка дозволяє зменшити транзакційні витрати та пришвидшити реалізацію інвестиційних проєктів.
Мікулова також застерегла від завищених очікувань щодо вступу до Європейського Союзу. За її словами, досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що інтеграція може супроводжуватися масштабною трудовою міграцією та соціальними викликами.
«Треба втратити ілюзії щодо євроінтеграції як панацеї, яка лікує всі хвороби. Наприклад, Литва в перше десятиліття після вступу до ЄС втратила близько 13% населення», — зазначила вона.
Саме тому Україна вже зараз має думати про політику залучення та утримання людського капіталу.
«Потрібно створити країну, до якої люди хочуть повертатися. Це один із головних викликів майбутнього», — підсумувала Мікулова, наголосивши, що головним критерієм успіху відбудови має бути не швидкість реалізації проєктів, а їхня якість і довгострокова ефективність.
Читайте также: Курс валют НБУ. Долар зростає
