Погляньте на заголовки новин — і побачите, що зараз про кар’єру говорять переважно дві групи: тривожні молоді випускники, які щойно вийшли на ринок праці, і виснажені керівники на самому верху. Кількість вакансій для новачків у США впала приблизно на 35% з початку 2023 року, за даними дослідницької компанії Revelio Labs. А над ними теж стає тісніше: в опитуванні Korn Ferry 2025 року серед 15 тисяч фахівців 41% сказали, що їхні компанії за останній рік прибрали цілі управлінські посади. Про це пише Fast Company.
Читайте также: Курс валют НБУ. Долар падає, євро зростає
Хто насправді тягне на собі всю цю компресію
Про людей посередині говорять значно менше — а саме там більшість із нас будує свою кар’єру. Це досвідчені спеціалісти, менеджери й директори, які щодня перетворюють стратегію компанії на реальні результати.
Частину таких посад теж скорочують. Але коли рівень стає тоншим, робота, яку він виконував, нікуди не зникає — вона просто переходить до тих, хто залишився. І найбільша її частка потрапляє саме в середину. Формально позиція цих людей виглядає стабільно. Але навантаження й складність завдань постійно зростають, а посада й зарплата залишаються на тому самому рівні. На практиці вони вже виконують роботу керівника, не отримуючи ані підвищення, ані надбавки, які зазвичай мають це супроводжувати. Простіше кажучи: спочатку людина втрачає реальний вплив на свою роботу, а вже потім, можливо, і саму посаду.
Читайте також: Ексрекрутер Google назвав 4 причини, чому компанія не дає підвищення
Крок перший: розберіться, що насправді змінилося у вашій ролі
Ось вправа з трьох частин, яка допоможе тим, хто застряг посередині кар’єрної драбини, знайти шлях уперед.
Більшість людей у цій ситуації думають однаково: «Якби я справді був готовий до наступного рівня, мене б уже підвищили». Ця логіка спрацьовує лише тоді, коли драбина над вами ще ціла. Якщо ж компанія скоротилася, правильне запитання зовсім інше: що змінилося навколо мене за цей час, чого ніхто офіційно не задокументував?
Почніть із простого: складіть список завдань, які завжди були вашими, — це буде точка відліку, якою мала бути ваша роль до всіх змін. Далі розкладіть усю поточну роботу на чотири категорії:
- прийшло знизу — завдання, які раніше виконував молодший персонал, асистенти чи підрядники;
- прийшло згори — робота, яку раніше робив ваш керівник чи хтось із вищого менеджменту;
- прийшло збоку — координація між командами, проєктами чи інструментами, яка спочатку взагалі не була вашою справою;
- прийшло від систем — керування й контроль за новими ШІ-інструментами та процесами.
Обведіть те, де саме ваше рішення визначає результат — роботу, яка стане гіршою, повільнішою чи ризикованішою, якщо її виконає хтось інший. Це те, що варто залишити собі. А все підкреслене — робота, для якої конкретно ви не потрібні, — потребує чіткого плану: автоматизувати, делегувати, переробити або взагалі відмовитися.
Крок другий: перекладіть цю роботу мовою грошей і результату
Перегляньте те, що обвели, і запитайте себе: які рішення ухвалюються краще саме тому, що я в цій команді? Які системи чи процеси я особисто утримую від збою?
Тепер сформулюйте одним реченням, яку роль ви реально виконуєте зараз, за простою формулою: «Я [що роблю], щоб [який результат для бізнесу]». Наприклад: «Я перетворюю сирі дані від ШІ на готову стратегію для клієнта».
Додайте до цього конкретні цифри й факти там, де можете. Простий тест на себе: якщо речення можна почати зі слів «я допомагав», перепишіть його так, щоб воно починалося з результату. Наприклад, не «я допомагав команді з запуском», а «скоротив затримки запуску, домовляючись про компроміси на ранньому етапі». Або не «я підтримував команду», а «утримав стабільні результати команди, поки над нами скорочували посади».
Читайте також: Кар’єрна консультантка розповіла про навчання та стратегію зростання
Читайте также: ФОПам приготуватися, адже новий квартальний розрахунок впроваджують вже 1 серпня, усі деталі
Крок третій: ідіть до керівника з конкретним проханням
Тепер головне запитання: враховуючи роль, яку я вже фактично виконую, що потрібно змінити — в обсязі роботи, підтримці чи визнанні?
Найкраще принести результати цієї вправи керівнику перед плановою оцінкою чи переглядом ролей у команді.
Спершу назвіть факт: «За останній рік я взяв на себе [конкретні завдання], які раніше належали [молодшій посаді чи іншій команді]».
Потім назвіть цінність цього: «Ось яку роль я реально виконую зараз, і ось що вона дає компанії» — і використайте своє речення-формулу з конкретними результатами.
І насамкінець сформулюйте прохання з двох частин: «Я хотів би зосередитися на [роботі, де важливе саме моє рішення] і відмовитися від [одного-двох напрямів, які менш цінні]. Що з цього можна автоматизувати, делегувати чи прибрати, щоб я не тягнув усе одразу? І з огляду на те, наскільки виросла моя роль, я хотів би обговорити визнання — це може бути право ухвалювати рішення, нова посада, компенсація чи просто видимість перед [конкретними керівниками]».
Піднімати цю тему саме під час скорочень може здаватися ризикованим — наче ви самі напрошуєтеся на зайву увагу. Але компанії, які скорочуються, найлегше «зрізають» саме те, що не бачать. Коли ви прямо називаєте свою роботу — ви робите її видимою для керівництва. Керівник може погодитися не на все й одразу. Але сама розмова переводить перевантаження з категорії «особиста проблема» в категорію «структурна проблема компанії» — і змушує чесно вирішити, що ви й далі мовчки нестимете на собі, а що ні.
Читайте також: ШІ вже вибиває джунів із гри й переписує правила кар’єри: що попереду
Раніше середина кар’єри була проміжним етапом: спочатку ти «набираєшся досвіду», а потім отримуєш велику посаду. Тепер це водночас і найбільш вразлива точка, і точка, де у вас найбільше реального впливу. Ви не можете вплинути на те, як саме компанія скорочує свою структуру. Але ви точно можете вплинути на те, чи ваша робота продовжує розростатися в бік «просто більше», чи в бік «того, що справді важливо».
Що можна зробити вже цього тижня
Якщо відчуваєте, що обсяг вашої роботи виріс, а посада й зарплата залишилися на місці, — почніть із найпростішого: складіть список того, що завжди було вашою основною роботою, а потім розкладіть усе інше на чотири категорії («знизу», «згори», «збоку», «від систем»). Уже сам цей список часто стає першим доказом того, що перевантаження — не ваша особиста провина, а системний зсув усередині компанії.
І перш ніж просити підвищення, спробуйте описати свою поточну роль одним реченням за формулою «я [що роблю], щоб [результат для бізнесу]». Це переводить розмову з рівня відчуттів («мені важко») на рівень конкретної цінності — тобто на мову, зрозумілу вашому керівнику, і на яку він реально може відповісти.
Цікаво по темі: Люди, яких підвищують, роблять три речі, про які їхні колеги навіть не думають
Читайте также: Коли ШІ вам не колега: три ситуації на роботі, де краще обійтися власним розумом
