Щороку українці замовляють товари з китайських маркетплейсів — і звикли, що ті приходять без зайвих питань від митниці. Поки замовлення коштує менше 150 євро, держава в цей процес не втручається. Але ця ера добігає кінця — принаймні саме так виглядає напрямок руху. Питання не в тому, чи запровадять ПДВ на такі посилки, а в тому, коли саме це станеться і як технічно працюватиме нова система. Навколо цих питань розгортається показова дискусія — за участі парламенту, поштових операторів, МВФ та навіть одного з засновників Нової пошти, який несподівано виступив проти позиції власної компанії.

Читайте также: Компенсації за зброю для України: ЄС не підтверджує зняття Угорщиною вето з €6,6 млрд Європейського фонду миру

Чому оподаткування посилок важливе саме зараз

У 2025 році в Україну надійшло 75,6 мільйона міжнародних поштових та експрес-відправлень загальною вартістю 167,3 млрд грн. Близько 88% із них — товари з Китаю та Польщі, придбані на маркетплейсах і в інтернет-магазинах. При цьому майже 56% усіх посилок — на суму близько 93 млрд грн — потрапили в Україну без сплати жодних податків і мит завдяки пільговому порогу до 150 євро. Такі дані аналітики Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ). За їх підрахунками, через цю пільгу 2025 року держбюджет недоотримав 18,6 млрд грн, а у 2026 році потенційні надходження могли б скласти 27 млрд грн — якби всі посилки оподатковувалися ПДВ.

Ця нерівність роздратувала вітчизняний бізнес. Разом із тим вона привернула увагу Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Євросоюзу: скасування пільгового порогу стало однією з умов продовження макрофінансової підтримки України.

Читайте також: Що треба зробити ФОПам у червні — пояснив податковий консультант

Оцінки потенційних надходжень від запровадження ПДВ на всі міжнародні посилки суттєво розходяться — від 10 млрд грн (консервативний сценарій) до 27 млрд грн (теоретичний максимум за умови повного адміністрування) — залежно від методології та припущень. Міністр фінансів Сергій Марченко орієнтується на понад 10 млрд грн, уточнюючи, що ці кошти спрямовуватимуться виключно на фінансування Сил оборони.

Як далеко зайшов парламент

26 травня 2026 року Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт №12360. За нього проголосували 222 народні депутати — на чотири менше, ніж потрібно для ухвалення. Документ не вдалося навіть відправити на повторне друге читання — тепер уряд має внести новий варіант. Провал відбувся рівно напередодні приїзду місії МВФ.

У парламенті вважають, що навіть за умови ухвалення закону в червні чи липні технічна реалізація вимагатиме часу. «Я думаю, що в цьому році технічно це не відбудеться», — заявила народна депутатка Леся Забуранна. Міністр фінансів Марченко раніше казав, що нові правила запрацюють не раніше 2027 року — після запуску митної IT-системи Import One Stop Shop (IOSS), аналогічної тій, яку ЄС впровадив із 1 липня 2021 року. При цьому, за словами народного депутата Ярослава Железняка, кошти на розробку цієї системи досі не закладені в бюджеті — а отже, реальний старт може виявитися значно пізнішим за 1 січня 2027 року.

Як це має працювати технічно

Модель зводиться до двох сценаріїв. Перший — «непомітний» для покупця. Маркетплейс на зразок Temu або AliExpress інтегрується з українською податковою системою та стягує ПДВ у момент оформлення замовлення: ціна з податком відображається вже в кошику. Зібрані кошти платформа передає поштовому оператору, а той перераховує їх до бюджету. Саме ця модель уже працює в Євросоюзі.

Читайте також: Звільнення від ЄСВ для ФОП: коли починає діяти та що треба зробити, щоб уникнути боргу

Директорка департаменту міжнародних операцій Укрпошти Юлія Павленко пояснила механіку так: «Великі маркетплейси, які вже вклали певні інвестиції в цей ринок, точно не будуть із нього виходити. Вони до певної дати докрутять ІТ-механізм, який у момент покупки українцем на Temu або на AliExpress буде стягувати з посилки ще 20% ПДВ».

При цьому кожен оператор сплачує ПДВ лише за «свої» відправлення. «Temu сьогодні везуть три компанії. Ми зможемо прийняти ПДВ за посилки, які везе Укрпошта. Нова пошта заплатить за свої, а Meest Express — за свої», — уточнила Павленко.

Другий сценарій — для дрібних продавців, які не підключатимуться до жодних систем. У цьому випадку поштовий оператор сповіщає покупця до перетину посилкою кордону, і той сплачує податок самостійно — онлайн або у відділенні. Без сплати посилка не видається.

Для ідентифікації кожного відправлення використовуватиметься UCR — унікальний ідентифікатор, особливо важливий для консолідованих відправлень, коли маркетплейс об’єднує кілька замовлень в одну коробку.

Як готуються до змін в «Укрпошті»

За словами компанії, вже сьогодні 100% імпортної пошти обробляється в paperless-форматі. Операційні потужності двох митних терміналів — до 400 000 міжнародних відправлень на добу.

Щодо конкретних домовленостей із Temu чи AliExpress — їх наразі немає, і оператор не приховує цього: «Конкретна технічна модель залежатиме від остаточної редакції закону та підзаконних актів і готовності всіх залучених сторін до інтеграції, тому наразі передчасно говорити про окремі технічні домовленості з конкретними платформами».

Читайте також: Коли податкова може списати гроші з рахунків без суду — пояснили юристи

Читайте также: Белла Рамзи Родители: подробная информация о семье и влиянии на жизнь и карьеру

Про комерційний інтерес у запровадженні податку компанія відповіла чітко: «Укрпошта не має комерційної зацікавленості у зміні податкових правил». Водночас оператор підтримує позицію щодо

Коли податкова може списати гроші з рахунків без суду — пояснили юристи

рівних конкурентних умов — хоча й застерігає, що нові правила не повинні створювати бар’єрів для клієнтів і уповільнювати доставку.

Ключовий меседж «Укрпошти»: «Якщо держава змінює правила, вони мають бути сучасними, технологічними й не створювати додаткового навантаження для людей».

Як готуються до змін в «Новій пошті»

Компанія заявляє, що реалістичними вважає обидва сценарії — і сплату через маркетплейс, і через оператора — та готова до технічної інтеграції з UCR-ідентифікаторами в терміни, передбачені законопроєктом.

Щодо тарифів і можливої окремої комісії за збір ПДВ — «Нова пошта» поки що не розкриває планів, пояснюючи це тим, що закон ще не проголосований.

Розрив всередині однієї компанії

Цікавий момент у цій історії — публічна суперечність між офіційною позицією Нової пошти та думкою її співзасновника Володимира Поперешнюка.

Поки пресофіс компанії говорить про «конструктивний діалог із законодавцями» і технічну готовність, Поперешнюк у колонці на виданні SPEKA назвав увесь задум помилковим.

«Сьогодні людина через нові мита чи ПДВ купує менше товарів. Завтра хтось недозаробив. Післязавтра бізнес відклав інвестиції, не відкрив новий магазин, не найняв працівників або не підвищив зарплати. У підсумку програють усі», — описує він ймовірний сценарій.

Читайте також: Марченко відреагував на критику податків на посилки

Підприємець поставив під сумнів і фіскальний сенс ініціативи: за його словами, очікувані надходження є мізерними порівняно з потенційними наслідками для економіки. Особливо небезпечним він вважає цей крок в умовах демографічної кризи та масового виїзду українців за кордон — нові податкові бар’єри можуть стати ще одним сигналом, що жити й заробляти в Україні стає важче.

«Нова пошта» не коментує ці заяви публічно.

Аргументи «за»: чому бізнес і МВФ підтримують зміни

Прихильники оподаткування посилок наводять кілька вагомих аргументів.

• По-перше, нерівні умови гри. Український підприємець, який шиє футболки або виробляє гаджети, сплачує ПДВ — і одразу опиняється в мінусі перед китайським конкурентом, чия продукція через пільговий поріг цього податку не несе.
• По-друге, масштаб явища зростає. У 2023 році посилки без митних платежів коштували 40,1 млрд грн, у 2024-му — вже 61,4 млрд грн, у 2025-му — 93 млрд грн. Темп зростання говорить сам за себе.
• По-третє, гроші потрібні прямо зараз. Для країни, яка фінансує власну оборону, навіть 10 млрд грн — не символічна сума. Саме тому МВФ і ЄС зробили це питання умовою продовження допомоги.
• По-четверте, технічний прецедент є. ЄС пройшов цей шлях у 2021 році — і система IOSS, яку планує імплементувати Україна, вже протестована й працює.

Аргументи «проти»: де найтонші місця

Критики, серед яких і Поперешнюк, вказують на кілька ризиків.

• Купівельна спроможність. Підвищення ціни будь-якого онлайн-замовлення на 20% в умовах і без того складної економічної ситуації — це удар по споживачу. Не абстрактному, а конкретному: людині, яка замовляє дитячий одяг чи запчастини для авто.
• Готовність інфраструктури. Держмитслужба обіцяє автоматичну обробку з 2027 року — але і «Нова пошта», і «Укрпошта» обережно зауважують, що успіх залежить не лише від їхньої готовності, а й від модернізації державних IT-систем. «Надійна робота нової моделі можлива лише за умови, що державні ІТ-системи будуть технічно готові безперебійно приймати та обробляти надвеликі масиви даних у режимі 24/7», — зазначає «Нова пошта».
• Дрібні продавці. Великі платформи — Temu, AliExpress — технічно впораються. Але тисячі дрібних продавців навряд чи поспішать інтегруватися з українською митницею. Їхні покупці потраплять у другий сценарій — з необхідністю самостійно сплачувати ПДВ і ризиком затримки посилки.
• Суспільний настрій. Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), опубліковане у травні, показало: 30% українців категорично проти будь-якого підвищення податків — навіть якщо це загрожує скороченням видатків на армію та соціальний захист. Іще 22% не визначилися. У сумі це майже половина суспільства, яка сприйме нові збори без ентузіазму.

Що буде далі?

Провал голосування 26 травня — це не кінець. Уряд має підготувати новий законопроєкт. МВФ і ЄС продовжать тиснути — і це системний, а не ситуативний тиск. Тема повернеться до парламенту — питання лише в тому, в якому вигляді й коли саме.

Міністр Марченко поставив чіткий орієнтир: закон набуде чинності лише після запуску IT-системи IOSS — тобто не раніше 2027 року. Це дає операторам, маркетплейсам і митниці час на підготовку — але знімає терміновість із плечей парламенту, і це само по собі ризик затягування. Особливо з огляду на те, що кошти на розробку системи в бюджеті досі не передбачені.

Для українського покупця реальна зміна відбудеться не в момент голосування, а в день, коли в кошику на Temu з’явиться рядок «ПДВ: +20%». До того ж усі дискусії — це переважно розмова про майбутнє.

Висновки

Оподаткування посилок до 150 євро — це не просто фіскальне рішення. Це частина ширшої реформи, яка приводить Україну у відповідність до стандартів ЄС, задовольняє вимоги МВФ і намагається вирівняти умови для вітчизняного бізнесу. Аргументи на користь — системні й підкріплені цифрами. Аргументи проти — теж небезпідставні й апелюють до реальних ризиків для споживача й малого бізнесу.

Обидва великі поштові оператори — «Укрпошта» і «Нова пошта» — публічно демонструють готовність адаптуватися. Але за лаштунками цієї стриманої дипломатії є щонайменше один голос усередині самого ринку — Поперешнюк — який каже: «Програють усі».

Читайте также: В Україні жінки заробляють менше за чоловіків: у якій сфері майже 50% різниці

Читайте також: «Укрпошта» заявляє, що прискорила доставку завдяки новим процесам