Поки біткоїн намагається відновитися після падіння на 50% із жовтня, інтерес до цифрових копій акцій та облігацій у гаманцях стрімко зростає, пише Bloomberg.
Читайте также: НАБУ і САП оголосили підозру Тищенку у справі про $1 млн за «вирішення питання» з кол-центрами
Глобальна «Уолл-стріт для кожного»
Подібна гнучкість відкриває нові шляхи для максимізації прибутку. Тепер інвестор утримує в одному цифровому гаманці частину облігації, частку індексного фонду чи золотий еквівалент, що дозволяє миттєво використовувати такі активи як заставу або здійснювати операції у режимі 24/7.
Такі інструменти цікаві як великим інституційним гравцям, так і широкому загалу. По суті, криптогаманець перетворюється на глобальну «Уолл-стріт для кожного», а молода індустрія вже зараз оцінюється у $32 млрд.
Прогнози Citigroup Inc. вражають: до 2030 року ринок токенизованих активів може сягнути $2,7−8,2 трлн. Головними драйверами стануть молоді роздрібні інвестори, а лідерами — публічні цінні папери, зокрема акції та казначейські облігації США.
Ефективність проти стереотипів
Критики стверджують, що токенізація — це відповідь на вигадану проблему, адже брокери скасували комісії для роздрібних інвесторів. Натомість робота з блокчейн-мережами, як-от Ethereum чи Solana, вимагає сплати «газових зборів» валідаторам.
Проте такий погляд ігнорує головне: ваду класичної моделі у прихованих структурних витратах, де ключовими факторами є час та заморожений капітал. Навіть якщо брокер не бере комісію за продаж акцій, клієнт стикається з багатоденним очікуванням розрахунків. Більше того, спроба використати портфель як заставу під кредит перетворюється на бюрократичний кошмар: виснажливі перевірки та висока відсоткова маржа, яку забирає банк.
Токенізація переписує правила. Розрахунки стають миттєвими, а застава у вигляді ETF чи облігацій не потребує 48-годинного погодження посередників — код обробляє все за секунди. Також знизилися витрати: комісія у $0,1 — це мізер порівняно з втратами від «простою» капіталу чи 1% річних, що беруть керуючі за переказ коштів.
Читайте также: Волл-стріт відмовляється від ставок на зростання євро: що сталося
Від закритих систем до ліквідних токенів
Фінансовий сектор розділився на два табори. Перший — цифрові активи, які банки тримають у закритих бухгалтерських книгах. Вони покращують внутрішній облік, проте користувачі не виводять такі токени у власні гаманці. Другий — проєкти на кшталт партнерства Mirae та Ondo, що створюють токени для виходу за межі емітента.
Південнокорейська Mirae Asset має активи на $377 млрд і переводить лінійку ETF Global X на блокчейн. Тепер інвестори вкладають кошти в робототехніку чи ШІ навіть після закриття американських ринків.
Фонди OUSG від Ondo та BUIDL від BlackRock започаткували цей тренд. Власники таких активів торгують ними поза платформою випуску. Вони виводять монети на цифрові біржі, використовують їх як маржу для угод із кредитним плечем і змушують капітал працювати в режимі реального часу.
Японські держоблігації також виходять на блокчейн, щоб зберегти статус першокласної застави. Глобальні майданчики закривають маржинальні вимоги будь-коли, використовуючи японські папери нарівні з казначейськими облігаціями США.
Кінець ери біткоїна як «майбутнього грошей»
Завдяки вільному руху активів-сховищ та технологічних ETF через блокчейн фінансовий сектор позбувається високих комісій посередників. Биткоїн як майбутнє грошей ніколи не мав сенсу. Останнім часом він втрачає переваги навіть як актив. Тепер лідируючі позиції мають шанси зайняти інші криптовалюти — ті, що є цінними паперами та довели свою корисність у реальному світі.
Читайте также: Ілля Малінін Національність: Біографія та Кар’єрний Шлях
