Німеччина планує суттєво змінити правила оформлення лікарняних і зобов’язати працівників надавати медичну довідку з першого дня хвороби. Відповідну реформу для пожвавлення економіки анонсував канцлер Фридрих Мерц. Відтепер німецькі працівники залишаються вдома до трьох днів без підтвердження та отримують повну зарплату протягом шести тижнів. Заява канцлера викликала дискусії про те, як німецька модель соціального захисту виглядає на тлі інших європейських країн, пише Euronews.
Читайте также: Вакансій з бронюванням від мобілізації побільшало на 25% — де найвищі зарплати
Контроль і виплати
Польща планує посилити правила для працівників, які надто часто відсутні на роботі через хворобу. Наразі оплата лікарняного там становить 80% від заробітку з першого дня або 100%, якщо хвороба чи травма пов’язані з професійною діяльністю. При цьому Варшава ініціює додатковий контроль і вводить обов’язковий медичний огляд після 14 днів перебування на лікарняному.
Велика Британія надає працівникам значно більше часу перед поданням медичної довідки. Документ вимагають лише після семи днів відсутності поспіль. Прихильники такої системи кажуть, що вона скорочує візити до лікарів через легкі нездужання, запобігає поширенню вірусів у чергах та економить час і ресурси системи охорони здоров’я. Проте виплати у країні невеликі. Мінімальний розмір допомоги становить $144 на тиждень, проте деякі роботодавці доплачують кошти понад цю суму відповідно до умов трудового договору.
У Франції працівник має 48 годин на подання лікарняного листа. Закон гарантує виплату в розмірі 50% від базової денної зарплати з обмеженням суми, проте роботодавці можуть доплачувати працівникам понад цей ліміт.
Іспанія має одну з найбільш щедрих систем у короткостроковій перспективі. За перші три дні виплати відсутні. Протягом наступного місяця працівник отримує 60% заробітку, а після 20 днів непрацездатності ставка зростає до 75%.
Італійська модель дещо складніша. Працівники мають 48 годин на оформлення документів. Питання оплати перших трьох днів залежить від умов трудового договору. З четвертого дня до кінця першого місяця виплачують 50% зарплати, а протягом наступних п’яти місяців сума зростає до 67%. У сфері гостинності діє ставка 80% на весь період хвороби.
Читайте также: Євросоюз дозволить Україні купувати британську зброю за рахунок кредиту на €60 млрд — Bloomberg
У Швеції працівник має право перебувати на лікарняному до восьми днів без довідки. У документі не обов’язково вказувати діагноз. Співробітники отримують 80% зарплати з першого по 14-й день хвороби. Після цього людина має подати заявку на допомогу через агентство соціального страхування Försäkringskassan.
Будапешт ставить перед працівниками значно серйозніші бар’єри. Місцеве законодавство змушує кожного приносити довідку від лікаря вже з першого дня хвороби. Відсутність такогодокумента позбавляє співробітника права на компенсацію. Протягом перших 15 днів недуги працівник має право на 70% звичного заробітку, проте згодом фінансова підтримка від роботодавця скорочується до 50−60%. Це наближає Угорщину до жорстких норм, які зараз прагне впровадити німецький уряд.
Європейські підходи до соціального захисту
Єдиного стандарту для лікарняних у Європі не існує. Кожна країна намагається знайти баланс між турботою про здоров’я людини та бажанням не розслабляти працівників. Поки одні уряди роблять ставку на довіру та дозволяють тиждень лікуватися вдома без докуменнтів, інші встановлюють жорсткий контроль із перших годин. У будь-якому разі, навіть найсуворіші європейські правила виглядають значно людянішими, ніж ситуація в США, де мільйони людей взагалі не мають гарантованих виплат, тож будь-яка хвороба автоматично перетворюється на серйозний удар по сімейному бюджету.
Вітчизняні реалії
В Україні діє стабільна модель, де витрати на хворобу розподіляють між бізнесом та державою. Перші п’ять днів непрацездатності фінансує роботодавець, а з шостого дня — Пенсійний фонд. Розмір виплати напряму залежить від страхового стажу: до трьох років стажу виплачують 50% середньої зарплати, від трьох до п’яти років — 60%, від п’яти до восьми — 70%, а понад вісім років — 100%. Важливим нюансом є те, що сума лікарняних не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.
Електронний лікарняний став обов’язковим з 1 жовтня 2021 року, а Пенсійний фонд посилив контроль за обґрунтованістю медичних висновків у 2023 році.
Читайте также: Нацбанк введе в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень із Василем Стусом
