Про це написала Європейська правда, яка має у своєму розпорядженні копію цього листа. Також народний депутат Ярослав Железняк опублікував переклад листа українською в себе на Telegram-каналі.
Читайте также: Чи може «єОселя» стати масовою – в НБУ розповіли про обмеження програми
У листі йдеться, що цей перелік реформ необхідний для просування переговорів щодо вступу до ЄС за всіма шістьма кластерами. Як зазначила Марта Кос, ці реформи важливі не лише для просування України на шляху до вступу до Євросоюзу, але й є частиною Плану України, що є основою для виділення фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility.
Серед законів, які Верховна Рада має ухвалити, є закон про виконання та цифровізацію судових рішень, про декларації доброчесності суддів та закон про державну службу.
Окрім цього, в листі йдеться про необхідність реформ у залізничному та енергетичному секторах. Як зазначила Кос, реформи в енергетичній сфері зокрема допоможуть Україні швидше інтегруватися до європейського ринку електроенергії.
Єврокомісарка наголосила, що ухвалення цих законів «надіслало б потужний сигнал усім державам-членам ЄС щодо непохитної відданості України виконанню свого порядку денного реформ». Кос також висловила сподівання, що Верховна Рада ухвалить законопроєкти зі списку на наступному пленарному засіданні.
«Майбутнє пленарне засідання Верховної Ради у квітні дає можливість рухатися вперед. Подальший прогрес допоміг би зберегти імпульс реформ, наблизити Україну до членства в ЄС та принести конкретні результати для українських громадян», — зазначається в листі.
Європейська правда пише, що ці законопроєкти є зобов’язаннями, які Україна мала виконати ще у 2025 році. Деякі з них необхідно ухвалити якнайшвидше, аби виділені ЄС кошти«не згоріли». Як повідомляє видання, виділення фінансової допомоги Україні не потребуватиме одностайної підтримки усіма країнами-членами ЄС, тобто Угорщина не зможе їх заблокувати.
За словами одного зі співрозмовників ЄП, «голосування в парламенті за ці закони без перебільшення сприймається як тест».
31 березня, в день роковин різанини в Бучі, до Києва прибула висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, а також міністри закордонних справ держав-членів ЄС.
Читайте также: Чому можуть позбавити права на субсидію та зобовʼязати повернути гроші – пояснення
17 березня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що українська делегація в Брюсселі отримала від Євросоюзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами.
За словами Свириденко, наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС.
19 березня 25 лідерів ЄС(окрім Угорщини та Словаччини) ухвалили заяву, в якій закликали негайного відкрити переговорні кластери щодо членства України в ЄС.
28 березня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що країна блокуватиме 20-й пакет санкцій проти країни-агресорки Росії, якщо Єврокомісія «ставитиме інтереси України вище за інтереси Словаччини» в питанні транзиту російської нафти трубопроводом Дружба.
Фіцо стверджує, що Україна «зупинила» постачання нафти через пошкодження трубопроводу, однак досі не надала до нього доступ експертам. Він також розкритикував Єврокомісію за «подвійні стандарти», оскільки, за словами прем’єра, вона надає пріоритет інтересам України, а не Словаччини.
«Якщо Єврокомісія має намір і надалі поводитися таким чином і ставити інтереси України вище за інтереси Словаччини, їй слід забути про підтримку 20-го пакету санкцій проти Російської Федерації або про нашу готовність сприяти швидкому вступу України до ЄС», — заявив Фіцо.
Окрім цього, 19 березня на саміті ЄС прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Угорщина не підтримає жодних рішень на користь України, поки не буде відновлено постачання нафти трубопроводом Дружба. Через це Угорщина та Словаччина також блокують надання Україні кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро.
Читайте также: Україна не закриє кадровий дефіцит без жінок у технічних сферах – директорка EBA
