Є одна річ, яку більшість із нас ніколи не говорить вголос, але відчуває дуже добре: коли гроші є — ти людина. Коли їх нема — ніби й тебе нема. Це не просто відчуття. Це психологічний механізм, задокументований десятиліттями досліджень.
Читайте также: Порушення правил фінмоніторингу. Банк Порошенка оскаржив в суді штраф НБУ
Фото: Depositphotos
Як речі стають нами
Ще у 1988 році Рассел Белк опублікував роботу «Речі та розширене Я», яка перевернула уявлення про те, чому ми так тримаємося за своє майно. Його аргумент простий: речі — це не просто речі. Вони є частиною нас. Коли ти втрачаєш машину, квартиру або бізнес, це не тільки матеріальна втрата. Мозок сприймає це як втрату частини себе.
Ще раніше, у 1890 році, Вільям Джеймс писав, що матеріальне «я» людини включає її тіло, одяг, сім’ю та власність. Просто у ХІХ столітті не було соцмереж, щоб щодня порівнювати це з чужим життям.
Коли самооцінка прив’язана до рахунку
Психологиня Лора Парк з Університету Буффало дала цьому феномену точну назву — фінансово залежна самооцінка. Простіше кажучи: людина почувається значущою, коли дохід зростає, і нікчемною — коли починаються фінансові труднощі.
У дослідженні Парк і колег ця прив’язка до грошей виявилася пов’язаною з більшою кількістю фінансових порівнянь, стресу, тривоги та меншим відчуттям автономії. У кризовий момент такі люди частіше не шукають рішення, а ніби відступають від проблеми.
Читайте також: Коли гроші стають надто великими: як Маск управлятиме статком у $1 трлн
У 2024 році та ж дослідницька група показала ще одну річ: люди з такою установкою потрапляють у внутрішній конфлікт між двома імпульсами — витрачати, щоб підтримати відчуття статусу, і економити через тривогу. У підсумку не комфортно ні там, ні там.
Що з доходом і самооцінкою
Тут є важливий нюанс, який багато хто інтуїтивно відчуває, але рідко перевіряє. Дослідження показало: зв’язок між грошима і самооцінкою двосторонній, але домінантний напрямок — від доходу до відчуття власної цінності.
Тобто логіка «якщо я стану впевненішим, то й грошей стане більше» працює значно слабше, ніж здається. Реально частіше відбувається навпаки: більше доходу — вища самооцінка.
Американська психологічна асоціація на даних 162 країн встановила: вищий дохід стабільно корелює з відчуттями гордості, впевненості та рішучості, а нижчий — зі смутком, страхом і соромом. Вплив доходу на емоційне благополуччя справді не варто недооцінювати.
Посада як значок ідентичності
Окрема тема — робота і посада. Дослідники з Університету Пенсильванії та Лондонської школи бізнесу встановили, що назва посади може діяти як значок ідентичності. Коли компанія дозволяла працівникам самим формулювати свою посаду, рівень вигорання знижувався, а здатність долати труднощі — зростала.
Організаційна психологія називає крайній прояв цього явища — «поглинання роллю». Ідентичність не розширюється навколо посади, а стискається до неї. Коли така людина втрачає роботу, вона переживає не просто зміну статусу, а справжній шок.
Парадокс грошей і самотності
Є ще один ефект, про який не дуже люблять говорити. Дослідження за участі понад 2500 осіб показало: чим більше людина прив’язує своє «я» до фінансів, тим самотнішою вона стає.
Читайте також: Дружба на роботі підвищує доходи та задоволеність кар’єрою: дослідження
Читайте также: Ризикований транзит. Як ціни на нафту реагують на невизначеність в Ормузькій протоці
Причина доволі проста. Людина відчуває постійний тиск доводити успіх. Це з’їдає час і енергію, які могли б іти на стосунки. Гроші стають центром, а все інше — фоном. І тут виникає іронія: багато хто прагне фінансового успіху саме заради кращого життя, але сама прив’язка «я = мої гроші» підточує це життя зсередини.
Криза як тест для ідентичності
Великі економічні потрясіння перетворюють цей механізм з особистої проблеми на суспільну. Огляд про вплив економічної кризи на психічне здоров’я зафіксував зростання депресії та тривожних розладів.
Дослідження на даних програми MIDUS показало: ефекти фінансових потрясінь не зникають одразу після стабілізації економіки. Панічні атаки та депресія можуть зберігатися ще роками.
Україна: де це відбувається одночасно з мільйонами людей
За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році становив . Близько двох третин сімей повідомляли про погіршення фінансового становища порівняно з довоєнним часом.
Це не абстрактна статистика. Це мільйони людей, для яких описаний вище механізм міг спрацювати одночасно і без попередження: втрата роботи, майна, звичного соціального статусу, місця в суспільстві. Дослідження про психічне благополуччя українських цивільних зафіксувало серйозний тиск на ментальне здоров’я, а МОМ окремо наголошує, що затяжна війна і невизначеність матимуть тривалий вплив на психіку людей.
Віктор Франкл, який аналізував схожі механізми ще після Другої світової, описує позбавлення імені, роботи, власності, статусу — те, що відбувається з мільйонами через вимушене переміщення, — як «смерть внутрішнього я». І його висновок: виживають не ті, хто зберігає статус, а ті, хто зберігає смисл.
Соцмережі як постійне порівняння
До всього цього додається ще один шар — соціальні мережі. Метааналіз досліджень показав: часті порівняння пов’язані зі зростанням тривожності та депресивних симптомів. Активніше використання Instagram теж непрямо знижує самооцінку через механізм порівняння.
Читайте також: Як будувати кар’єру, якщо ви інтроверт і ненавидите нетворкінг
Люди з фінансово залежною самооцінкою ще активніше дивляться на інших через цю призму, і коло замикається. Менше грошей — гірше про себе думаєш — більше порівнюєш себе з іншими — ще гірше про себе думаєш.
Що з цим робити
Лора Парк показала, що якщо дати людям можливість підтвердити свої цінності та сильні сторони, вплив фінансового стресу на відчуття автономії слабшає. Проблема не в грошах самих по собі. Проблема в тому, де людина шукає підтвердження своєї цінності.
Тому найпрактичніший висновок із цього масиву досліджень дуже простий: варто будувати ширшу ідентичність — не лише навколо доходу або посади, а навколо стосунків, цінностей, хобі, навичок і смислу. Соціальна підтримка тут працює як найважливіший захисний фактор.
Не «більше заробляй». Не «менше думай про гроші». А — знай, ким ти є поза своїм рахунком у банку.
Читайте також: «Ні» – це не крапка: що сказати керівнику, якщо вам відмовили в підвищенні
Читайте также: Долар перетне позначку в 50 грн. Уряд представив Бюджетну декларацію на 2027−2029 роки
