На зміну масовим звільненням прийшов протилежний тренд — job hugging, коли співробітники свідомо не змінюють роботу, навіть відчуваючи вигорання чи брак мотивації. Головна причина — не лояльність до компанії, а страх перед невизначеністю на ринку праці, повідомляє платформа Monster.
Читайте также: 5 кроків мудрого керівника, якщо назрів конфлікт у команді
Фото: Depositphotos
У чому суть тренду
Люди тримаються за поточну посаду навіть тоді, коли внутрішньо готові до змін. Причини — зростання вартості життя, тривога щодо стану економіки та невизначеність через штучний інтелект, який може змінити ринок праці.
Читайте також: Дев’ять із десяти українців кажуть одне й те саме: жити стало дорожче
За даними платформи Monster, майже половина опитаних працівників визнала: вони залишаються на нинішній роботі довше, ніж планували раніше. Головні мотиви — відчуття безпеки, стабільності й комфорту. Три чверті респондентів мають намір пропрацювати у своїй компанії щонайменше ще два роки.
При цьому “обійми роботи” не означають повну пасивність: працівники продовжують оновлювати профілі на LinkedIn і стежити за вакансіями на ринку — про всяк випадок.
Чому люди не наважуються звільнитися
HR-експерти та кар’єрні коучі пояснюють це просто: нова робота — завжди ризик. Випробувальний термін, незнайома корпоративна культура і відсутність гарантій, що новий роботодавець виявиться кращим за нинішнього, часто переважують бажання щось змінити.
До цього додаються фінансові зобов’язання — іпотека, освіта дітей чи інші регулярні витрати, — через які стабільний дохід стає важливішим за кар’єрне зростання.
Чим job hugging відрізняється від quiet quitting і quiet cracking
Усі три тренди пов’язані з виснаженням працівників, але мають різну природу:
- Job hugging — людина хоче змін і відчуває внутрішню готовність до звільнення, але свідомо обирає стабільність через страх перед невідомістю.
- Quiet cracking (“тихий надлом”) — працівник психологічно вигорає, продовжуючи працювати на межі сил, і відчуває, що потрапив у пастку без можливості щось змінити.
- Quiet quitting (“тихе звільнення”) — людина свідомо знижує залученість до мінімуму, виконуючи лише те, що прописано в посадовій інструкції.
Що показало оригінальне дослідження Monster
Дослідницький інститут Monster провів опитування 1004 працевлаштованих американців у жовтні. Результати виявилися ще масштабнішими, ніж просто “половина працівників”: майже 85% опитаних визнали, що хоча б раз за кар’єру вдавалися до job hugging. Водночас 94% працівників усвідомлюють ризики такої стратегії — серед головних побоювань втрата можливості отримувати вищу зарплату, вигорання через відсутність змін і обмежений кар’єрний розвиток.
За словами кар’єрної експертки Monster Вікі Салемі, працівники тримаються за роботу міцніше, ніж будь-коли, але не через самовдоволення, а через обережність — стабільність і безпека стали для них емоційною подушкою, а нова лояльність означає радше виживання, ніж задоволення від роботи.
Дослідники також зауважують, що тренд по-різному проявляється в різних поколіннях: 55% опитаних вважають, що представники покоління X і бумери схильні триматися за роботу довше, ніж молодші колеги.
Читайте также: Кремль посилює контроль. Центробанк РФ готується до переходу на цифровий рубль
Читайте також: Почалося? Третина роботодавців обирає ШІ замість найму новачків, дослідження GMAC
Чим job hugging відрізняється від doomjobbing
Ще один свіжий термін ринку праці — doomjobbing, і він описує протилежну поведінку. Якщо job hugging — це про те, щоб триматися за нинішнє місце і нікуди не рухатися, то doomjobbing — про людей, які активно, майже панічно, шукають нову роботу.
Термін походить від поєднання слів doomscrolling (нескінченне гортання тривожних новин) і job search (пошук роботи). Це слово описує поведінку людей, які шукають нову посаду й нескінченно гортають списки вакансій у спробі знайти місце. Найчастіше так поводяться ті, хто нещодавно втратив роботу або хоче піти з поточної, але не через впевненість у своєму рішенні, а через тривогу.
Doomjobbing описують як цикл нескінченного перегляду вакансій та швидкісного розсилання відгуків без чіткого наміру, орієнтира чи стратегії. Людина подає десятки заявок поспіль, часто без адаптації резюме під конкретну позицію, — і це радше емоційна реакція на стрес, ніж свідома тактика пошуку роботи.
За спостереженнями кар’єрних експертів, обидва тренди — job hugging і doomjobbing — мають спільний корінь: тривогу через нестабільний ринок праці. Але проявляється вона протилежно. Одні застигають на місці, боячись зробити крок. Інші метушаться, подаючи заявку за заявкою, і від цього вигорають ще сильніше — адже дослідження показують, що більша кількість відгуків не обов’язково означає більше шансів на успіх.
Тут більше про Doomjobbing: Чому ви ненавидите свою роботу, але не наважуєтесь піти
- Якщо ви розумієте, що тримаєтеся за роботу через страх, а не тому, що вона справді вас влаштовує, — це не привід панікувати. Але є сенс подбати про себе вже зараз, поки все спокійно, а не чекати моменту, коли стабільність компанії раптом похитнеться.
- Чесно визнайте причину, з якої ви залишаєтеся
Спробуйте розділити дві різні речі: “мені подобається моя робота” і “мені страшно її втратити”. Це не одне й те саме. Якщо чесна відповідь — друге, варто визнати це собі, а не переконувати себе, що все гаразд, коли насправді ви просто боїтеся змін. - Не переставайте розвивати навички всередині ролі
Навіть якщо ви не плануєте найближчим часом змінювати роботу, використовуйте нинішню посаду, щоб рости професійно: беріть нові завдання, освоюйте суміжні навички, пропонуйте себе на проєкти, яких раніше уникали. Це страховка на випадок, якщо доведеться шукати нове місце — і спосіб не застрягнути в рутині, навіть залишаючись на тому самому кріслі. - Пасивно моніторте ринок, не занурюючись у нього повністю
Не обов’язково активно розсилати резюме, щоб бути готовим до змін. Достатньо раз на місяць-два переглядати вакансії у своїй сфері, оновлювати профіль на LinkedIn і підтримувати професійні контакти. Так ви завжди знатимете свою реальну ринкову вартість і не пропустите слушну можливість, якщо вона з’явиться. - Визначте для себе конкретний “тригер” для дій
Замість розмитого “колись піду, якщо стане зовсім погано” сформулюйте чіткий орієнтир: наприклад, зарплата, яка компенсує інфляцію, конкретний проєкт або посада, ротація в команді. Коли є зрозумілий критерій, легше відрізнити раціональне рішення залишитися від рішення, ухваленого зі страху. - Порахуйте реальну ціну “стояння на місці”
Іноді корисно чесно оцінити: скільки грошей чи можливостей ви втрачаєте, залишаючись там, де є, порівняно з тим, що могли б отримати на іншому місці. Це не заклик негайно звільнятися, а спосіб ухвалювати рішення на основі цифр і фактів, а не тільки тривоги. - Слідкуйте, щоб страх не перетворився на вигорання
Якщо ви лишаєтеся на роботі виключно заради стабільності, важливо не дозволити цьому стану перерости в quiet cracking — коли людина психологічно надламується, продовжуючи працювати на межі сил. Якщо відчуваєте, що втома накопичується, а мотивації немає взагалі, це вже сигнал звернутися по підтримку — до колег, керівника або фахівця з ментального здоров’я.
Головне правило: job hugging сам по собі — не проблема, якщо це усвідомлений вибір. Проблема виникає тоді, коли людина застрягає в ролі не тому, що зважила всі варіанти, а тому, що боїться навіть почати думати про них.
Читайте також: Служба зайнятості назвала топ-3 професії із зарплатою вище 30 500 грн
Читайте также: Туреччина вирішила приєднатися до Єдиної зони платежів у євро
